
Відзвениш у мені, відісниш
Перламутрово-сонячним квітнем. Понад димом моїх попелищ Інша зірка для тебе розквітне.
Перетруться полинні жалі І душевна розвіється мука... О, як важко на грішній землі Нам дається невтішна розлука!..
І непросто в мережці життя Поторочити ниточку болю... О, як вперто молю забуття, Та неспокій ніяк не відмОлю.
|