Сподобався Ваш твір своєю образністю та оригінальністю. Але, на мій поляд, у першому катрені було б ліпше "..І обтрусило,наче грушу,.." і мені здається забагато "І". У трейтьому можна замінити на "А",а в четвертому на "Там" або "Ген", І все ж, від щирого серця
Дай Боже,Наталочко,вам мати завжди міцні "крила" для того,щоб хтось зміг за них триматися!Гарний Вірш,бо це ж ваша душа говорила цими рядочками! А це для перепочинку і для нового натхнення.!
Старатимусь,пані Галино. Хоч і не завжди в мене це виходить(іноді різкі перепади мого настрою можуть зашкодити не лише мені,але й моїм оточуючим... ).Та все ж намагаюся тримати свої крила на поготові,якщо щось! Дякую Вам щиро!
Такий "мокрий" початок з таким несподівано яскравим фіналом. Останній катрен надає твору особливих відтінків звучання, якогось неповторного авторського втручанні у перебіг справ щоденних. Заслуговуєте бурхливих оплесків, вигуків "браво" і усіляких творчих похвал та заохочень за ці авторські новинки...
Пані Наталю, ваш вірш ніби струмок з осіннім дощиком, оскільки читається легко та сумно. І вкотре переконує мене в тому, що ми, жінки, таки стерпимо і переживемо всі печалі, що приготувала нам доля.Браво!Пишіть іще.
Щиро дякую,пані Оксано,за таку теплу підтримку! Рада Вам!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")