НЕЖДАННИЙ СНІГ
Нежданний сніг. Розстрижена перина. Тремкій весні за пазуху летить Лелійним пухом ніжність лебедина. Ген, молоком розбавлена, блакить Загусла раптом білими вершками. Сука́є пряжу віхола прудка І далечінь, мережана стежками,- Що скатертина, випрана й гладка. А кучугури в пінній акварелі, Мов лантухи́ із пір'ям на возах, Під покривалом сніжної куделі Ставка холодна згасла бірюза. Згубивши путь, мов нитку Аріадни, Снує весна - заплакане дівча... Яка ж вона ще юна й безпорадна, Бринить роса в топа́зових очах.
Додав: oduvan4ik (16.03.2013)
| Автор: © Наталя Данилюк
Розміщено на сторінці : Данилюк Наталя
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1696
# закладок
? далечінь , перина , сніг , роса , вершки , весна , кучугури
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
1
Радію, коли так, пані Ірино!І дякую Вам сердечно! 
За що її і любимо!Щиро вдячна, пане Іване! 
