Ще половинка літа на долоні...
Духмяний цвіт вигойдує бджолу,
Та вже стоптали в полі ковилу
Дощів нестримні навіжені коні.
Іще липневі дивні акварелі
Квіткові клумби полонили вщерть,
Продовжують шалену круговерть
Цих літоднів строкаті каруселі.
Дощем умиті, журяться тополі,
Сережки загубивши у траві.
Хмільних думок роїться в голові,
Мов колосків незайманих у полі.
У просторі вертливі світлотіні
Виловлюю загостреним чуттям!..
Ще половинка літа і життя,
Та вже бентежать проблиски осінні.
Сподобалось, прекрасні образи. Нависає проблема швидкоплинності часу... А знаєте де не жалієж втраченого часу - в армії, тут ніби все призупиняється, є тільки початок і мрія про останній день служби. Ну друга половина літа я думаю буде все таки кращою, я скоро повернусь додому=) успіхів у творчості
Дякую за такі слушні роздуми, пане Укране! Добре Вас розумію. Коли людина далеко від рідного дому, хочеться, щоб час збігав якнайшвидше і наближав мить повернення до рідної домівки. Коли ми з моїм чоловіком ще тільки одружилися і він почав їздити на заробітки, я ніяк не могла згаяти час без нього...Щоб легше було пережити розлуку, я перекреслювала у календарі кожен прожитий день і рахувала, скільки днів вже залишилось позаду...Кожен такий хрестик наближав час нашої зустрічі і тішив мене надією, що вже недовго залишилось чекати. Отак я намагалася згаяти нецікавий мені час, очікуючи на близьку людину... А Вам - омріяного повернення додому! Хай час, який залишився, збігає непомітно!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
1
Рада, що завітали! 
Добре Вас розумію. Коли людина далеко від рідного дому, хочеться, щоб час збігав якнайшвидше і наближав мить повернення до рідної домівки. 
Пані Галинко, дякую щиро! 
