У цих лісах, як в Бога на долоні:
Пливе осіння тепла ворожба,
Терпкий димок соснових благовоній
Цілує мокру шапочку гриба.
В пожежі крон розплавилися роси,
Дрібний кришталь роздмухують вітри,
Листків кленових вигорілі стоси
Встелили плечі темної гори.
Верхи́ модрин куйовдять білу вовну
Хмарин-овечок в сонній череді,
Хтось перекинув з медом діжу повну -
На вітах гуснуть промені руді.
Церковний дзвін, пронизуючи тишу,
Крилом торкає матову блакить.
П'янке повітря подихом колишу
І день мені молитвою дзвенить!
І осінь тут погожа і прозора,
Мов хто розплавив сонячний бурштин.
Немов ковчег, загублений у горах,
У затінку сховався ветхий млин.
Чудесна пісня цьому прикрасному краю з його незрівняною природою, з його кришталево - читим повітрям, і такою ж чарівною поетесою, яка душевно пише свої прекрасні вірші. Браво!!!
Пані Катю, змусили мене зашарітися від таких гарних слів... Ви теж з Карпатського краю і Вас наділила наша земля прекрасним поетичним талантом! Дякую Вам щиро!
Мрію про Карпати....Може моя мрія здійсниться і я побачу ту красу , що у віршу клубиться....Файний вірш, пані Наталя.....от часто зустрічаю у Ваших віршах порівняння з медом, мабуть, дуже його полюбляєте.....
Дякую, пані Ірино! Обов'язково поїдьте, хай Ваша мрія здійсниться. А мед дійсно люблю, як не любити, якщо він такий солоденький!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
Пані Катю, змусили мене зашарітися від таких гарних слів... Ви теж з Карпатського краю і Вас наділила наша земля прекрасним поетичним талантом! Дякую Вам щиро! 
Дякую, пане Леоніде! 
Дійсно такі красоти існують насправді, бо природа - справжня чарівниця не лише в наших краях, а й у всьому світі. 
Обов'язково поїдьте, хай Ваша мрія здійсниться. А мед дійсно люблю, як не любити, якщо він такий солоденький! 
