Відаро́мило в полі покосами,
Відболіла ключами блакить...
Мов долоні багряної осені,
Листя клена чуттєво тремтить,
Опадає з гілок сухозліткою,
Захурделене вальсом чудним...
І гілками риплять, наче хвірткою,
Поруділі гнучкі ясени.
Шкаралупки колючі каштанові
Підмітають вітри-двірники,
Блискотять болота порцелянові,
Відбивають небесні хмарки.
Тут роса кришталевими нотами
Мерехтить на судинах листків...
То чому ж не радію щедротами,
Не хапаю лелітки крихкі?
А стою, мов якась наполохана,
Відгорнувши цю щедру парчу...
Наче осінь пробіглась непрохано
Холодком по моєму плечу...
"Наче осінь пробіглась непрохано Холодком по моєму плечу..." Дуже точно сказано, бо незважаючи на всі щедрі дари, що несе нам осінь, чомусь сприймається, ніби щось втрачено... Щиро рада Вас бачити на сайті і упиватися Вашими шедеврами. Сердечно дякую за всі дарунки і бажаю всіх благ!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
Щиро рада Вас бачити на сайті і упиватися Вашими шедеврами. Сердечно дякую за всі дарунки і бажаю всіх благ!
Пані Катю, сердечно дякую за такий теплий прийом і щирі слова! 
Завжди Вам рада! 
Рада, що сподобалось! 
Приємно, що читаєте! 
Приємно, що читаєте! 
