Боже, як добре під вечір вертатись додому,
Гріти підошви об теплий м’який тротуар
І відчувати в ногах підсолоджену втому,
Ніби пробіглась зефірною м’якоттю хмар!
Дим з вихлопних, мов запалені липнем кальяни,
В пудрі пилюки мутніє дворів акварель,
Флюгерний півень у променях, наче льодяник, ─
Злизує хмара повільно тверду карамель.
Світло тебе відбиває у плазмі вітрини,
Поглядом ніжним комусь надсилаєш привіт,
І завмирає під скельцем невтомний годинник,
Поки бубнявіє в Музи кругленький живіт…
Знову народиться вірш по дорозі додому,
Стрілки, як завше, почнуть свій наступний пробіг…
Боже, як добре пройтись і забути про втому,
Гріючи серце і ноги в долонях доріг!..
Ваш вірш, як і той тротуар, зігрів не тілки подошви, але й моє старе хворе серце. Вірш дуже споджобався. Навіть серед Ваших, він на першому плані. Стільки у ньому спокою, тепла, ніжності. Чого так не висточає у наш кривавий страшний і непевний час. Я живу у Харкові і часто чую як над будинком гуркотять гвинтокрили, перевозячи поранених і загиблих. І чомусь не пишеться нічого. Душа у пітьмах. Та і літ мені забагато для віршів.
Розумію Ваш стан... Час, і справді, важкий і тривожний... Для поезії не вистачає розкрилля, бачу по собі... Але мусимо миритися і з творчим затишшям, дай Боже, аби не гірше. Щиро Вам дякую, пане Юрію! І зичу щедрої Музи!
Тайки світлий вірш може написати лише щаслива людина. Ваш тротуар мені здався махровим. Дякую, дещо інакшими очима подивилася на світ: я було забула, що вертаючи додому можна ЖИТИ, а не будувати плани на тему" в якій кастрюлі борщ варити". Дякую.
Завжди неперевершені: прості й знайомі думки, озвучені Вами.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
Пане Олесю, дякую сердечно за теплий коментар! 
Я теж рада Вам! 
Пані Катю, щиро Вам дякую за Вашу незмінну теплу підтримку! 
серце. Вірш дуже споджобався. Навіть серед Ваших, він на першому плані. Стільки у ньому спокою, тепла, ніжності. Чого так не висточає у наш кривавий страшний і непевний час. Я живу у Харкові і часто чую як над будинком гуркотять гвинтокрили, перевозячи поранених і загиблих. І чомусь не пишеться нічого. Душа у пітьмах. Та і літ мені забагато для віршів.
Але мусимо миритися і з творчим затишшям, дай Боже, аби не гірше. Щиро Вам дякую, пане Юрію! 
Пане Пилипе, дякую щиро! 
Пане Юрію, щиро-прещиро дякую!!! 
Завжди Вам рада! 
