Наталя Данилюк народилася 4 березня 1981 року в селищі Перегінське,що на Івано-франківщині.За освітою-філолог.Закінчила Прикарпатський державний університет ім.В.Стефаника.
Я так підсіла на терпку печаль...
Я так підсіла на терпку печаль... Дні обтрусили дерево надії надії... В моє вікно крізь димчасту вуаль Обмерзлим цвітом сиплять сніговії.
Я так з усім змирилася без сліз І перестригла наболілі струни... З блідих зап'ястків висохлих беріз Стирає вічність ледь помітні руни.
І темну тінь непроханих тривог Я відганяю видихом незримо... Я так відвикла дихати удвох, Немов ніколи й не була із кимось...
О-О! То Вам оказується гріх не писати (маючи філолога за плечима), а я то думаю відкілля, у Вас, таке тонке відчуття образності і духу творів. Вірш-презентацію не хочу коментуавати, в мене, від нього уже вдруге серце терпне так до болю чутливо переданий стан душі...
Пані Галино,щиро вдячна за такий гарний відгук! Рада Вашому візиту!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.