Весняна тиша
Весняна тиша. Ти, я...- хворі. Безмежний вир нестерпних днів. І очі... скло. Думки прозорі. У тиші стогони котів. Холодна ніч. Бурхливі хвилі Нас у безодню занесуть. А я біжу... біжу щосили!... Халепа... знов не вірна путь! Кошмари душу застилають, Щоночі бавлюся у них. А очі спокою жадають Вблагати у ночей німих.
Додав: konvalia94 (01.04.2016)
| Автор: © Юля Оленюк
Розміщено на сторінці : Оленюк Юлія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1475 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА