Йорданське
Зимовий вечір,
сніжна заметіль,
а за вікном
у глибині хатини
світéлко свічки
ледь колише тінь
прикляклої
до молитов родини.
Свят- вечір...
Нині живиться душа
набутком Духу
у святому слові,
тріпоче серце,
мов дрібне пташа -
родинній щиро
тішиться розмові.
І любо знати -
стелить прийшлий рік
стежину добру
тим благословінням,
що ув очах рідні
являє лик
Господній день
Йорданським омовінням.
Додав: Адель (19.01.2013)
| Автор: © Адель Станіславська
Розміщено на сторінці : Федорів Олександра
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2414
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
