Йорданське
Зимовий вечір,
сніжна заметіль,
а за вікном
у глибині хатини
світéлко свічки
ледь колише тінь
прикляклої
до молитов родини.
Свят- вечір...
Нині живиться душа
набутком Духу
у святому слові,
тріпоче серце,
мов дрібне пташа -
родинній щиро
тішиться розмові.
І любо знати -
стелить прийшлий рік
стежину добру
тим благословінням,
що ув очах рідні
являє лик
Господній день
Йорданським омовінням.
Додав: Адель (19.01.2013)
| Автор: © Адель Станіславська
Розміщено на сторінці : Федорів Олександра
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2481
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!