***
Калюжі сумного неба у вічності під ногами,
Спроквола йдемо між ними, долаючи сиву путь.
Намокли підошви жалем - о, скільки брехні між нами,
Незримо-підступних рифів, що знаджують каламуть.
Доокруж - бар'єри, марно - за пащею мілководдя
Бурлить, наче пекла гирло, невимолений крутіж.
Не втримавши сили волі розірваного поводдя,
Летить у солону прірву життя прісночолий ківш.
Чи виловить янгол зірку у хмареві темнопіннім -
Останню надію зріти прозорі очиці рік?
Кружляє невинний голуб над хвилями ошаління,
У дзьобику півгалузки - на прощення днесь і лік.
Мов променя осяйного, любові, що злиже муку,
Приречено і покірно чекає душа сліпця,
Котрий, сидячи в калюжі, простяг аж до неба руку,
Шукаючи незчорнілі, невипалені серця...
(19.05.13)
Я бачу ви замахнулись на надто складне викладення і досить складну і ритмічну і змістовну побудову.Такі складні побудови віршів я вже зустрічав, тому хочу заглибитися у ваші побудови. Читається досить складно, але змість дуже складно філософськи викладений у складних словопобудовах.Читається незвично, але звучить непогано. Розрахований на підкутого читача і достить сильного критика.Як на мене то не зле, але такі вірші лише з часом укладаються , то ж відразу важко щось певне сказати... Але бажаю успіхів !!!
Щиро дякую за глибинне проникнення цими віршовими рядочками... Складно чи ні - не візьмуся судити. Проте, натхнення буває різне і так само різне проситься із серця на папір...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
