І Вам не спиться, і мені… Такі жінки дивакуваті: Турбот в нас безліч день при дні, А ще надумали кохати. Яєчня, чай, прання, роботи, Як завжди, непочатий край… Кому потрібна та турбота? – Сама придумала – сама й кохай… Біжиш, встигаєш скрізь і всюди, Але того він не збагне, Що як піде, то вже не буде, Бажання щось робити в нас мине… Тож, заважай мені, мужчино, - З тобою значно більше встигну
Від серця сказана людська турбот , але кохання понад все .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
