Озброєна духом, освячена словом і волею, Народжена світлом осяла нам праведну путь. Постала над лихом відважною Жінкою-воїном І прикладом гідним для тих, що пітьмою ідуть.
Додай нам надії, Надіє, у світі, що крається, Де рветься на шмаття оте найрідніше, святе… А хмари на небі, як гуси, убогими зграями Біду пеленають і плачуть не слізьми – дощем.
Недоля блукає, як митар, стежками зболілими Здається , що невідь немає і краю-кінця. Тримайся нам, рідна, кріпися – чекаємо, віримо Ще сонце свободи засяє у наші серця.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
