Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Пн, 16.06.2025, 19:39

Меню сайту

	НОВИНИ
	ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	ФОРУМ
	ФОТОАЛЬБОМ
	ВІДЕОАЛЬБОМ

	АКТИВНІСТЬ
	ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ
	Про сайт і правила сайту
Благодійна допомога на розвиток сайту
\|\| - моб. версія
Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 10

Гостей: 10

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Поезія Ляна [3]

Аня Рам. Сторінка поезії та прози [33]

Ходак Руслан [4]

Король Юлія [7]

Данилюк Наталя [225]

Дейнека Оксана [4]

kyzzinka357 [1]

Федорів Олександра [28]

Геник Леся [206]

Семенюк Юлія [3]

Стожар Ігор [14]

Тріщ Михайло [1]

Стомарівський Петро [1]

Walther [6]

Микола Істин [10]

Леся [3]

Шишуряк Сергій [15]

Тимчишин Мар'яна [9]

Шмигельська Леся [12]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Олійник Володимир [66]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Галина Яхневич-Середа [41]

Слов'як Яніна [3]

Короткий Василь [4]

Баркалов Руслан [23]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Поети Івано-Франківщини	Олійник Володимир

Не вже це весна,мамо.

                                    Мамо не плачте! Дай поплакать країні
                                    Волосся русяве розсипалось вмить
                                    Майдан вирував у суцільній руїні
                                    Не болить мене рана, я живий –не болить.

                                    Мамо не плачте! Дайте поплакати нам
                                    Не плач молоденька дівчино.
                                    Вклоняємось всі українським синам
                                    За тебе боровсь він країно.

                                    Не пече його в грудях, уже не пече
                                    Мамо! Чи це вже весна.
                                    Та й кров вже із ран не тече –не тече
                                    Україні віддавсь він сповна.

                                    У сотню небесну навіки попав
                                    З висоти береже усім сон.
                                    Весни ще нема, та він все казав
                                    Заживемо усі в унісон.

                                    О світе! Мій світе, за нього поплач
                                    Весна на порозі українська, родино.
                                    За тебе боровся, матусю! Пробач
                                    Тебе полюбив я країно.

                                    Я вклоняюсь тобі мій синочку в цю мить
                                    Засяяло сонце в українській родині.
                                    Ти навчив нас усіх Україну любить
                                    Тобі поклоняємось нині.

Додав: 0997030561 (03.11.2015) | Автор: © Володимир Олійник.

Розміщено на сторінці: Олійник Володимир

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1717 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 0

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")

А риба сама скинула кості

Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.

"А риба сама скинула кості"

*** ти точно не схибив?***

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Не просто Кохана, а близька і рідна…

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

*** ти точно не схибив?***

virchi:

Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар

Форма входуу

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК

(міні-чат)

АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
Instagram,
Viber: 0680839579
E-mail: vagonta@gmail.com

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА