Стереотип, що мудрість у старості. Звичайно мало таких людей, до яких мудрість приходить раніше, але є вони, і в більшості "загартовані" життям, яке не балувало їх...
У цьому творі є все і безмежна любов до динити, подяка і молитва Богу за її народження, подальшу долю. Такі твори пишуть справжі, люблячі, щирі і добрі матері, на яких і тримається наш світ...
Можливо і треба попрацювати над віршем, але тільки не про його тематику і пісні на гітарі. Така різка і незвична зміна теми і настрою саме і виділяє твір серед інших і, звичайно, подобається. Та й початок навчання дітлахів теж змальовано добре.
"Слабка я, щоб тікати в тіні, Ховатись у монастирях, Іти в пустелю чи печери Де вільная душа, як птах. " ... теж правда, бо не кожен може відректися від усіх земних благ. Хоча кажуть, що іноді бути праведником у "миру" набагато важче, чим у монастирі, "пустелі"...
"Жіноча ж – то гріховний хрест!" - повністю згоден, тільки з мааалесеньким нюансом, якщо вона приносить іншим страждання (а у переважній більшості таки приносить)...
Як подивишся певні телеканали, які так сичать поганими новинами та прогнозами на наше майбутнє, що аж "тошно" стає... А тут - така краса, такі слова, така музика! Браво, Катерино! Певен, Україна пишається Вами!!!
Галино, прочитав вірш, але на жаль, не перейнявся вашими словами. Не переконали. Почуття ніби скляні. Вложіть в почуття "живинку" і твір буде сприйматись геть по іншому...
... про значення мерсів я зрозумів добре. Просто хтів підкреслити, що у такому вигляді такі слова не варто вживати, якщо твір на серйозну тематику. Та якщо це байка, гумор - тут я тільки "ЗА"...