Дякую! Але давайте проведемо зараз конкурс творів для дітей, а потім можна "Кохання". Куди пересилати кошти дивіться у рубриці "ВАША ДОПОМОГА" (тільки краще по завершенню першого конкурсу)...
Я думаю, частина користувачів ще не прочитала новину, частина розмірковує над цим, а частина не буде писати і чекає просто на оголошення конкурсу Не хвилюйтеся, з часом усе стане на свої місця
Дякую, Маріє! Тобто коротко кажучи, на сайті можна проводити будь-які конкурси. Головне - бажання користувачів та невеликий грошовий внесок для переможців.
Тож можна сказати, конкурс з пілотною назвою "ДИТИНСТВО" (можливо потім буде вказана інша назва, але вірші будуть лише для дітей) вже стартував (якщо будете брати участь у конкурсі, твори для дітей поки не друкуйте, а "притримайте" їх кілька днів). За вихідні створю окрему сторінку, де будуть описані умови конкурсу. З avtor8888 узгодимо час проведення конкурсу, умови тощо. Запросимо наших користувачів бути членами журі. Після їх згоди конкурс офіційно стартує. Думаю розпочати його проведення до 1 жовтня ( а можливо й раніше). Призовий фонд вже становить 100 грн. Тож кожен з користувачів нашого сайту може його підвищити (жодним чином не буде впливати на оцінки та місце переможця ). Якщо є відповідне бажання - пишіть до мене в приват чи на е-майл. Усі посильні внески будуть отрилюднені на майбутній сторінці...
Користувачу написав листа з проханням або припинити проводити тотальну критику. Але якщо і проводити, то хоча б показати, на що сам гаразд. Про що я написав і до міні-чату. Пан Тарас проігнорував листа і прохання користувачів, тож його аккаунт заблоковано...
Це розділ "новини" сайту та іншої інформації, яка може зовсім не стосуватись поезії. От якщо такі теми будуть у каталозі "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" - інша справа...
Певен, що настрашніше, це відсутність у людини віри. А те яка вона фізично, не грає ролі для душі. І навіть німі можуть розмовляти українською...
Переконаний, що без Божого благословіння жодна справа буде приречена на поразку. Ось так і у нас. А ну, чи бачать за своїми м*якенькими кріслами можновладці, як живе простий люд? А скільки з них можуть прочитати хоч одну молитву? А коли були останнього разу у храмі (коли захворіємо тілесно, біжимо, аж перекидаємось до лікарні. А чому ж коли хвора душа не йдемо до Лікаря наших душ - Бога)? І так не тільки про них, а майже про кожного, кого бачиш на екрані ТБ, чуєш по радіо. А мова... Мова є, була і буде. І питання це, повірте, ставлять більше ті, хто хоче баче в нас не українців, а тільки "кацапів", "бендер" та "хохлів", хто навмисне протиставляє церкви...
Перш за все дам відповідь на останнє, найбільш болюче питання, яке завуальовується словами патріотизм, нація, народ, а по суті воно саме головне, і без якого ми приречені бачити і переживати оті перші 5 горе-проблем. Це питання щодо релігії. Вірніше не про релігію, а про віру. Нашу, тисячолітню, православну. Я так і думав, що Ви скажете про те, що не робите різниці між конфесіями. Вона ж бо є. І надто суттєва, щоби її пропускати "між пальці". Так нас навчають переважно із заходу, де поняття віри, щоу і 3D кінотеатру майте ідентичні. Європі і тим більше Америці вигідно щоби ми, українці, які колись ішли на татарина чи поляка під хоругвами Христа, Покровом Матінки Божої, читаючи Отче наш СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКОЮ (не в перекладі українською чи російською) і хрестилися трьома пальцями, захищаючи так себе від басурманів, тепер вважали що уся віра однакова, Бог один та і до церкви ходити не треба бо ж Бог у душі (може і в душі, тільки яка ж та душа і чи є там Бог а чи щось інше)... Дискутувати про релігію можна багато і кожен, якщо він справді вірить у Бога і сповідує ту чи іншу віру, буде розказувати про неї та заперечувати мої слова. Нічого не вдієш. Такі ми з вами. Але я впевнений, що стою на вірному шляху. Стою, хитаючись перед великою прірвою зневіри, розпусти, яка дивиться на мене з екрану телевізора, з монітору ПК, зі шпальт газет, подій на вулиці. Та знаю одне. Є Єдина, Апостольська, Православна Церква, яку ніколи, ніхто не переможе. І це переконання дає можливіть балансуючи йти далі вперед, по цьому життю...
Я розумію Вас, Ярославе. Але для того, щоби відповісти, хочу почути конкретно, чим саме Ви не задоволені (незадоволений: 1.... 2.... і т.д.). Тільки уникайте загальних фраз, бо ці фрази вже "дістали", лунаючи від уст політиків...
В цілому кожен чимось незадоволений, так має бути, бо ідеальної країни не має і не може бути. Тож розкладіть по "полочкам" і кожному буде легше висловити свою думку.
Якщо треба додати до Вашої статті опитування (на до 10-12 пунктів), надішліть загальне запитання і варіанти відоповідей мені до привату...
Так! А ще пригадав слова з пісні Ю.Левітанського (кінофільм "Москва слезам не верит"): "— Что же из этого следует?— Следует жить, шить сарафаны и легкие платья из ситца. — Вы полагаете, все это будет носиться? — Я полагаю, что все это следует шить."
0
). Якщо є відповідне бажання - пишіть до мене в приват чи на е-майл. Усі посильні внески будуть отрилюднені на майбутній сторінці...
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('