... про сумне... Те, що ці рядки так подобаються користувачам, свідчить що не усе так добре. Такий плин сучасного життя. І мені здається, чим більш до міста, тим більш ріднішими є: "Стали буднями мої свята, Стали втратами мої будні."
Гарний твір, Михайле. Ви так просто і так захопливо розповіли про ці медянички, що як інші користувачі, захотілось їх покуштувати. Та це не головне. Головне, що читаючи твір згадав свою бабусю і зараз посміхаюся, як вона частувала мене усілякими ласощами, навіть коли мені "стукнуло" за 30...
Ні. Як раз досить. Є тема, є думки, а "розжовувати" не потрібно, адже кожен з нас має власну оцінку цим подіям. Ну а хто не зрозуміє, побачить натяк останнього стовпчика...
Коли читав, мені здалось що я цей вірш теж десь чув.
А потім зрозумів, що це від схожого рядка Лєрмонтова "Смешались в кучу кони, люди..." ("Бородіно").
=== Кілька років назад я організовував засідання "круглого столу" на тематику Крут. Для гарного завершення засідання та підбиття підсумків, там не вистачало Вашого гарного твору, Олексіє...
Ви розмістили вірш у категоріях "Вірш-пісня" та "Посміхнись". Мені здається, що ці категорії не відповідають змісту твору. Ось тут можна прочитати детально про категорії
Краса! А хтось зустрічає Новий рік в лісі? Я, наприклад, знаю таких. І більше - вони моя рідня (останнім часом не знаю, чи так зустрічають, але зо 2-3 роки назад точно ходити до лісу)