Пт, 22.11.2024, 04:36
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про друзів
 

МИ, НЕ В ЧУЖІМ КРАЮ

МИ НЕ В ЧУЖІМ КРАЮ

Своя ж печаль наше серце точе,
І своя ж душа уже не гріє,
Стан отой вона змінити хоче,
Та тільки як, знов не розуміє.

Бо до чужого потягнулися,
І всіх туди, отак штовхаємо,
Від бід старих не відмахнулися,
Як знов нові в чужих шукаємо.

Скільки раз, Боги нас боронили
Плинні хмари, вітром відганяли
Кожен раз дари свої дарили,
А ми все відразу забували.

Землицю рідну матінку свою,
Немов до тризни сміттям уряджали,
Забули що, ми не в чужім краю.
І що тут, нас матері роджали.

В житах, гаях, дібровах і садах,
З любов’ю доленьку, отак плекали,
Щоб ми зростали, на своїх хлібах
І самі ж спасінь, свою й шукали.

Дари чужі – дядюшки чужого,
Щоб ніколи, роду не гукали
А, ішли до Господа святого,
й дари несли які в житті придбали..

Додав: Davudenko (23.07.2011) | Автор: © Давиденко іван
 
Розміщено на сторінці: Вірші про друзів

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1657 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 virchi • 17:32, 23.07.2011 [Лінк на твір]
Як правильно написали:
"Скільки раз, Боги нас боронили
Плинні хмари, вітром відганяли
Кожен раз дари свої дарили,
А ми все відразу забували. "
avatar
2 Davudenko • 18:21, 23.07.2011 [Лінк на твір]
ПАНЕ ВАСИЛЮ. ЩИРО І УКЛІННО, ВАМ ДЯКУЮ ЗА КОМЕНТАР.
avatar
3 Panna • 19:28, 23.07.2011 [Лінк на твір]
Дуже правильно все сказано,але яби замінила останній рядок:
Й Дари несли-які в житті придбали! up
avatar
4 Davudenko • 19:57, 23.07.2011 [Лінк на твір]
ПАНІ АННО. ЩИРО ДЯКУЮ, ХАЙ БУДЕ ПО ВАШОМУ.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz