Пн, 16.06.2025, 10:32
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи потрібна зміна часу на годину вперед/назад?
Всего ответов: 438

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про друзів
 

МИ, НЕ В ЧУЖІМ КРАЮ

МИ НЕ В ЧУЖІМ КРАЮ

Своя ж печаль наше серце точе,
І своя ж душа уже не гріє,
Стан отой вона змінити хоче,
Та тільки як, знов не розуміє.

Бо до чужого потягнулися,
І всіх туди, отак штовхаємо,
Від бід старих не відмахнулися,
Як знов нові в чужих шукаємо.

Скільки раз, Боги нас боронили
Плинні хмари, вітром відганяли
Кожен раз дари свої дарили,
А ми все відразу забували.

Землицю рідну матінку свою,
Немов до тризни сміттям уряджали,
Забули що, ми не в чужім краю.
І що тут, нас матері роджали.

В житах, гаях, дібровах і садах,
З любов’ю доленьку, отак плекали,
Щоб ми зростали, на своїх хлібах
І самі ж спасінь, свою й шукали.

Дари чужі – дядюшки чужого,
Щоб ніколи, роду не гукали
А, ішли до Господа святого,
й дари несли які в житті придбали..

Додав: Davudenko (23.07.2011) | Автор: © Давиденко іван
 
Розміщено на сторінці: Вірші про друзів

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1705 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 virchi • 17:32, 23.07.2011 [Лінк на твір]
Як правильно написали:
"Скільки раз, Боги нас боронили
Плинні хмари, вітром відганяли
Кожен раз дари свої дарили,
А ми все відразу забували. "
avatar
2 Davudenko • 18:21, 23.07.2011 [Лінк на твір]
ПАНЕ ВАСИЛЮ. ЩИРО І УКЛІННО, ВАМ ДЯКУЮ ЗА КОМЕНТАР.
avatar
3 Panna • 19:28, 23.07.2011 [Лінк на твір]
Дуже правильно все сказано,але яби замінила останній рядок:
Й Дари несли-які в житті придбали! up
avatar
4 Davudenko • 19:57, 23.07.2011 [Лінк на твір]
ПАНІ АННО. ЩИРО ДЯКУЮ, ХАЙ БУДЕ ПО ВАШОМУ.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz