Пт, 05.09.2025, 19:29
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1076]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [551]
Вірші про Україну [1503]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [438]
Вірші про кохання [3443]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [719]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [345]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4542]
Філософам [1318]
Громадянину [935]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 788

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про друзів
 

МИ, НЕ В ЧУЖІМ КРАЮ

МИ НЕ В ЧУЖІМ КРАЮ

Своя ж печаль наше серце точе,
І своя ж душа уже не гріє,
Стан отой вона змінити хоче,
Та тільки як, знов не розуміє.

Бо до чужого потягнулися,
І всіх туди, отак штовхаємо,
Від бід старих не відмахнулися,
Як знов нові в чужих шукаємо.

Скільки раз, Боги нас боронили
Плинні хмари, вітром відганяли
Кожен раз дари свої дарили,
А ми все відразу забували.

Землицю рідну матінку свою,
Немов до тризни сміттям уряджали,
Забули що, ми не в чужім краю.
І що тут, нас матері роджали.

В житах, гаях, дібровах і садах,
З любов’ю доленьку, отак плекали,
Щоб ми зростали, на своїх хлібах
І самі ж спасінь, свою й шукали.

Дари чужі – дядюшки чужого,
Щоб ніколи, роду не гукали
А, ішли до Господа святого,
й дари несли які в житті придбали..

Додав: Davudenko (23.07.2011) | Автор: © Давиденко іван
 
Розміщено на сторінці: Вірші про друзів

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1724 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 virchi • 17:32, 23.07.2011 [Лінк на твір]
Як правильно написали:
"Скільки раз, Боги нас боронили
Плинні хмари, вітром відганяли
Кожен раз дари свої дарили,
А ми все відразу забували. "
avatar
2 Davudenko • 18:21, 23.07.2011 [Лінк на твір]
ПАНЕ ВАСИЛЮ. ЩИРО І УКЛІННО, ВАМ ДЯКУЮ ЗА КОМЕНТАР.
avatar
3 Panna • 19:28, 23.07.2011 [Лінк на твір]
Дуже правильно все сказано,але яби замінила останній рядок:
Й Дари несли-які в житті придбали! up
avatar
4 Davudenko • 19:57, 23.07.2011 [Лінк на твір]
ПАНІ АННО. ЩИРО ДЯКУЮ, ХАЙ БУДЕ ПО ВАШОМУ.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете?
Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші.
Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх.
Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод

Nemo: якщо махаєш крилами, в яких є підтримка натхнення, стіни розсипаються на пісок... і чоло лишається цілим...

leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz