Перебування на пні =- особливий стан, коли вже не тут і ще не там... Сприймаєш все по іншому... До речі, сама ідея вірша запозичена з біблійного сюжету.
А мене перший день зими налякав.... Не звик до холоду. Як і вам, пані Наталю, "світлих спогадів біле намисто шелестить у шкатулці на дні ( то я про дні лагідні, теплі).
І "так", і "ні" - двояко... Але тут вірш має свої паралелі (як колективної так і особистої) зими. Від споглядання цих двох зим - холоднеча на душі біквадратна...Але ласка Божа понад усе і розуміння цього перевершує цю біль...