Авжеж, тягар дум міцно пригвинчує до землі, а благість неба завжди є легкою і бажаною... Ось тільки підійматися доводиться на двох крилах - радості і журби...
Палач не схильний до милосердя, а коли мости спілкування з Господом попалені, сутужно доводиться. Дякую Вам щиро, пані Галино. Завжди радий Вашому візиту.
Щиро дякую, пані Тетяно, за цей ранковий теплий відгук. Це слізні вірші, з крапельок дощу раннього і дощу пізнього.Не дуже охоче виставляю їх напоказ... Вдячний Вам.
Тяжко мені ця наука дається Надто в загостреній фазі внутрішньої боротьби (точніше протистояння) нині знаходжуся. Але на життя після цього дивишся інакше.... Цінуєш кожну його мить - як неповторну і подаровано, за яку заплачено високою ціною... Тобто і мені нині те сонце невидиме, хоч і таке близьке...
Добрі заклики, пані Катерино. Не відчувається пафосу. Якби нам побільше тієї єдності і любові один до одного... Та іноді і важкий хрест - вияв Любові високого порядку. Зі всього Господь може зробити користь для людини, її спасіння