ЖОВТО-СІРІ ГОДИНИ

Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Rodzunochka • 00:16, 30.11.2012 [Лінк на твір] Так і огортає тиха музика шелесту "сухолистових суконь". Красиво! 0Спам 2 Abigel • 00:17, 30.11.2012 [Лінк на твір] Дякую, Віко, що прочитали. Рада, що Вам сподобався вірш. :-) 0Спам 3 Валькірія • 00:24, 30.11.2012 [Лінк на твір] Все в цьому світі надто плинне, незмінне тільки - небо синє... Сподобались думки-рядочки 0Спам 4 Abigel • 00:25, 30.11.2012 [Лінк на твір] Так, згодна з Вами цілком, Наталіє! Дякую! 0Спам 5 Asedo1949 • 13:06, 30.11.2012 [Лінк на твір] "Осінь тішить себе, що таки неодмінно знов колись оживе..." і нас це дуже тішить, бо надія вмирає останньою... 0Спам 7 Abigel • 17:27, 30.11.2012 [Лінк на твір] Дякую, пані Катерино. 0Спам 6 Адель • 13:34, 30.11.2012 [Лінк на твір] Ох, та осінь,.. Стільки ностальгійного суму навіває, а разом і стільки чудових поетичних рядочків. Таки найплідніша пора року. 0Спам 8 Abigel • 17:27, 30.11.2012 [Лінк на твір] Дякую за увагу, Олександро. 1Спам 9 metman17L • 01:22, 01.12.2012 [Лінк на твір] Але поки - осіннє. Хоч яке - не постійне... бо сьогодні - ЗИМА !!! Гарний вірш - жовтогарячий, навіть і у відтінках жовто-сірих годин. 0Спам 10 Abigel • 01:27, 01.12.2012 [Лінк на твір] Дякую, Василю, за такий відгук!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі