ЖОВТО-СІРІ ГОДИНИ
Жовто-сірі години, сонні очі небес... Осінь тішить себе, що таки неодмінно знов колись оживе... Сухолистова сукня, хруст подолу легкий. Норовливі думки, надцупкі, довгорукі, чимось схожі на круків. Жовто-сірі години, танго вітру та віт. Відчуття, мов полином, наш наситили світ. Зустрічаємо зиму. І в тих білих обіймах, може, змерзне журба. Не уникнути, бач... Але поки - осіннє. Хоч яке - не постійне...
Додав: Abigel (30.11.2012)
| Автор: © Марія Берберфіш
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА