І все таки... Щоб так написати, потрібно, як мінімум, побачити степ з орлиної висоти польоту. Погодьтеся панове, що твір подано змістовно і оригінально ( і в часі, і в просторі). З таким не так часто зустрінешся на поетичних сторінках ... В автора (зважаючи на юний вік) є вже власний стиль і почерк (і навіть власні стіна плачу) і вже це заслуговує похвали.
Ваша правда, пані Катерино: маємо мати сподівання на краще... Хоча, звісно, має рацію і добродій Андрій: є таке чого не повернути і не замінити нічим іншим...