Я погоджуюсь, як з автором вірша, так і з коментом п. Бориса. Безвладдя кругом, що хто хоче, те й робить. Взяти хоч би субсидію, якою Гройсман так кичиться, не знаю як де, а у нас на одещині, мабуть чорт ногу зломить поки розбереться: дали не дали; скільки дали; гроші перевели на людські рахунки чи собі в кишені; хтось толком про це може розказати чи тільки наплювати в душу. Диву даєшся на все це дивлячись...
Нам і справді дано право вирішувати самим все у своєму житті, та біда в тому, що нас не учать, що погане, а що добре, а самі ми додуматись не можемо, тому в суспільстві хитавиця - хто до ліса, а хто до біса...
Добре написано! Мене дивує звідки беруться такі черстві, безжальні, безбожні люди, що допускають таку ситуацію і чи не бояться вони гріха перед Богом?...
Героям слава! Пані Лесю, життя - непередбачуване, а нинішні темпи зростання цін на продукти, на комірне і взагалі на життя заглиблюють наш народ все глибше в бідність. Влада не дає, а забирає, а як і дає, то копійки, а забирає... навіть не забирає, а вигрібає все з кишені бідняка.Соціально ми не захищені, запасів не маємо, живемо одним днем, то ж і відбирати нічого, та й навіщо марати собі руки, хіба ми щось для тих "грошових мішків" значимо... Дякую за візит! За репутацію, особливе дякую!
Збирай свої, народе, сили! До гурту клич богатирів, Щоби грудьми вони спинили Плачі дружин і матерів.
Цими словами мав закінчуватися цей вірш, але я їх сама злякалася, бо завжди проти всякого насильства, а тут прямий заклик...Можливо знайдеться інший шлях...хотілось би надіятись на те...Дякую!
Війна закінчиться, бо війни не бувають вічними, але питання в тому, як довго вона триватиме, і з яким результатом закінчиться? Кожна війна залишає по собі невиліковні рани, як от остання, хоч воювали, ніби з одним ворогом... Сімдесят років братньої опіки і Україна обрусіла вщент і російськомовні тепер претендують на особливі права.
Все та влада бачить і все вона знає, тільки чомусь грається з народом, мало накрали, їм треба більше, а народ годують обіцянками, але терпець знову вривається... Дякую за візит!
Напевне,п.Петре, бо як це треба (Луценко), то в один день зробили: подання, друк і підпис, а нам вішають лапшу, аж до п'ят, не можна, регламент, читання і тягнуть, як бичка за хвіст.Дякую за комент!
Люблю самокритику... Тут Ви самі собі заперечуєте. "брехливих днів життя не хочу " Схвально і оптимістично, але... "смакую гріх - без ніг іду душа моя не має слова гнояться рани діл моїх ." Скажіть, де логіка?... Я зовсім не проти новаторства, не проти білих віршів, але за правильність висловлювань, за правильне використання значення слів, за грамотне звучання думки. а я сидіннями епохи - як розуміти, може, лежаннями, стояннями... у каламуті із страхом карбую хмарами науки - Карбувати - робити зарубки, позначки для пам'яті. Серце карбує, душа чи свідомість закарбовує. Як все це зв'язати з хмарами науки? От, якщо дещо змінити, то появиться, на мою думку, логічне мислення. а я, як пролежень епохи, у каламуті зі страхом мандрую хмарами науки, або воюю з хмарами науки із леготом своїм і злом . Прошу зрозуміти мене правильно, бо пишу не для критики.