Вт, 05.11.2024, 16:37
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

* брехливих днів життя не хочу

* брехливих днів життя не хочу
смакую гріх - без ніг іду
душа моя не має слова
гнояться рани діл моїх .
*
а я сидіннями епохи
у каламуті із страхом
карбую хмарами науки
із леготом своїм і злом .
немає руху у руїнах
храм запустіннями живе
люди вмираючі у муках
мабуть померло все святе .
брехливі дні вже заїдають
мою утробу й без душі
церкви на мене насідають
не місце Богу на землі ...
написано року 2016
дня двадцять першого місяця третього
 


Додав: spydut (25.11.2016) | Автор: © spydut
 
Розміщено на сторінці: Безіменний Станіслав, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2232 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
0
1 ullad1 • 20:36, 25.11.2016 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
2 ruhlyvy • 00:08, 26.11.2016 [Лінк на твір]
Це, безумовно, сюрреалістична поезія, але і такий стиль має право на існування. А зміст твору вельми серйозний...
avatar
0
3 Asedo1949 • 01:30, 26.11.2016 [Лінк на твір]
Люблю самокритику... Тут Ви самі собі заперечуєте.
"брехливих днів життя не хочу "
Схвально і оптимістично, але...
"смакую гріх - без ніг іду
душа моя не має слова
гнояться рани діл моїх ." Скажіть, де логіка?...
Я зовсім не проти новаторства, не проти білих віршів, але за правильність висловлювань, за правильне використання значення слів, за грамотне звучання думки.
а я сидіннями епохи - як розуміти, може, лежаннями, стояннями...
у каламуті із страхом
карбую хмарами науки - Карбувати - робити зарубки, позначки для пам'яті. Серце карбує, душа чи свідомість закарбовує. Як все це зв'язати з хмарами науки?
От, якщо дещо змінити, то появиться, на мою думку, логічне мислення.
а я, як пролежень епохи,
у каламуті зі страхом
мандрую хмарами науки, або воюю з хмарами науки
із леготом своїм і злом .
Прошу зрозуміти мене правильно, бо пишу не для критики.
avatar
0
4 nasvictor • 00:18, 27.11.2016 [Лінк на твір]
шукай. чоловіче. шукай образи. цікавинки. переплетіння епітетів- метафор. емоцій. але має бути смисл, думка. навіть якщо це верлібр. білий вірш чи силаботонічні тексти. пиши. пробуй. експериментуй. творчість - то шанс, ніша для самореалізації.
avatar
5 poshipelov • 10:54, 30.01.2017 [Лінк на твір]
Зміст твору може і серйозний, наповнений переплетінням образів і епітетів, але.... нічогож незрозуміло.... що хоче сказати автор...
avatar
6 poshipelov • 11:20, 30.01.2017 [Лінк на твір]
...брехливих днів життя не хочу,
Смакую гріх - кудись іду...
Душі (лиш би випАдком не наврочить),
Шукаю музу молоду.
Та немає руху у руінах,
Хоч храм душі ще не помер,
Та на губах кривава піна
І руку демон вже простер
Схватить обездушену утробу,
Бо зникло з неі все святе
І годі брати з неі пробу
Лиш сяє Муза -- моє сонце золоте....
avatar
0
7 Надежда • 20:55, 03.04.2017 [Лінк на твір]
Дуже песимістично. Бог, то не люди... Вони самі обирають свою долю. Шукайте однодумців. Допомагає.
avatar
0
8 kraynyuk46 • 22:05, 03.04.2017 [Лінк на твір]
Згодна з паном Борисом. Автор у пошуках. То ж побажаємо йому успіхів у творчості! Хай щастить!  :respect:


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz