Сумніву не може бути, бо там і справді відхилення(не змогла знайти рими, яка б не псувала думку), яке, як на мою думку, не дуже псує загальної картини.Можливо з часом щось зміню. Дякую за пильність! Всіх благ!
Дуже гарно написано. Правило дійсно було порушене, але від цього нікому не стало гірше, а навпаки, серце молодої дівчини запам'ятало, що є на світі добро і люди, які вміють його робити.
А Ви - везунчик, як я бачу, або у Вас ангел охоронець сильний. Маю надію, що він Вас і в лікарні буде добре охороняти, щоб Ви швидко поправились, і знову тішили нас новими пригодами.
Гарні Ваші бажання. Незабаром відкриє Європа кордони, тоді можна буде сміло подорожувати не тільки до Львова, а і в інші мальовничі місця України. Ласкаво просимо!
Таких невигаданих історій не тільки у хлопців, а і в дівчат -багато. Пам'ятаю, як ми, дітлахи, просили бабусю щось цікаве нам розказати, а тепер самі розказуємо. От час летить... Гарно,п.Петре!
Про яку незрозумілість,п.Іване, Ви говорите у сучасних поетів Іздрика чи Людкевич. Я, наприклад, не бачу нічого туманного чи химерного у їхніх творах. Вони дійсно заставляють працювати уяву, але вибудовані вони за всіма правилами, чого не скажеш про Ваш. Ось давайте розберемо Ваш вірш. Читаю: "Навіщо ця весна Як холод у душі" . Нормально, загадково, цікаво. Читаю дальше: Навіщо просять в мене - Коли немає днів Які мені б прийшли . Хто просить? Що просить? До чого дні, які кудись мають іти? Дивно. Повний хаос. Не розумію. Далі "Усе я вам віддам . Я впав… і десь лежу ; Забув за мене світ… та я життям живу !" Ура! Знову є логіка, тільки, якщо я вже впав, то - Усе я вам віддав і т. д... Тут у кожного читача спрацює своя версія Вашого твору, бо тут справді є над чим думати. Наприклад, як я собі думаю, молодий солдатик, смертельно зранений в передсмертній агонії думає про весну, яка вже для нього холодна, і що він вже все віддав, але душа залишається жити, а про що, скажіть на милість, можна думати у Ваших ось цих трьох рядках, які вибиваються з контексту Вашого вірша. "Навіщо просять в мене - Коли немає днів Які мені б прийшли" Вибачте, але це повна нісенітниця, бо тут ні логіки, ні граматики. Якщо я Вас чимось образила, то вибачаюсь, але Ви самі напросилися, ось і маєте аналіз.
І слава Богу і ангелу охоронцю, що все добре закінчилося! Щодо убогості, то все пізнається у порівнянні. Порівнюючи ті часи і нині, то диву даєшся, як вижили, але й сьогодні - ми не багатші, теж ледь кінці з кінцями зводимо. Гарно!