Я теж так думаю,п.Наталю, бо нам, жінкам бальзаківського віку, не до веселощів, ми бачимо світ із своєї дзвіниці, а що робити молодим без танців, співів, гульок?... У свої 16 чи 25 стати дідусями, чи бабцями?... не вихід. Що б не сталося, а життя йде своєю чередою і навіть на війні співають, веселяться, жартують, бо сміх допомагає перемогти біль і тугу, проте, вірш добрий.
Ну, як ми їх тут уже і так, і пере так, а вони собі в вус не дують, морди повід'їдали і бродять по залу засідань, ну не, як слуги народу, а аристократи, кожен думає, як свою казну поповнити. Добре Ви їх прочехвостили!
Вгадати майбутнього ми не вміємо, а повернути минулого - не можемо, тому залишається жити і боротися за сьогодення, щоб те про що ми мріємо, було нашим майбутнім.
Скажу сьогодні: - Депутате, Не бався із народом, він живе, І чуєш ти чи ні, а кине всіх за ґрати Хто нині бреше. Чом би й не тебе?...
Так, на мою думку, читається краще. А навіщо брехати, адже народ ніколи не правив в не буде. Дай Боже, щоб до влади прийшли ті, що хоч трішки полюбить і подбає про народ.
За коми і тире - я мовчу, бо це моє найболючіше місце.Погрузився - провалився я теж приймаю і виправляю, а от слово толкувати значиться у В.Т.С і подобається Вам чи ні, а написано правильно. Можливо рядок - не потрібен тут пророк і вичурніше звучить, але мій варіант теж має право на життя. Дієслово в нашому житті багато значить - це частина мови, то чому ми повинні його аж так цуратися, щоб не вживати у віршах,адже і маститі її вживали, та й на цілий вірш її всього два рази. Я Вам щиро вдячна,п.Вікторе, за цінний коментар.
Загадкове Ваше віршування, бо не прив'язане до конкретної теми, думай що хочеш. От, що воно таке; уривок із епопеї, трактування якоїсь легенди чи загадковий оракул сьогодення? До речі, Ваше римування ( минули - були) некоректне, бо наголоси розбігаються - минУли - булИ.