Пт, 22.11.2024, 10:47
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Янгол Хранитель. Пригода 2.

 2. Валянки
Я вже ходив до школи в Комарові (нині село Урожайне) у третій клас. Була сніжна післявоєнна зима. Зимове взуття  в усіх сільських жителів було однакове – шиті із сукна шинелі і вати валянки. Ці валянки, аби не замокати від снігу, заправлялися в саморобні гумові калоші – чуні. Спеціалістом із виготовлення чунів із камер автопокришок горілих автомобілів після війни був дядько Михась, по-вуличному Дзіґоль. Я ходив в таких валянках аж до дев’ятого класу. В дев’ятому класі мати згорилась на кирзові чоботи – кирзяки, які я дуже любив і шанував. Так щоденно наваксовував, що вони виглядали, як юхтові. Та зараз не про це.
 Одного звичайного дня я, наганявшись на лижах, звісно, що замочив валянки. Увечері мати, натопивши дровами грубку, поклала валянки на полінах на металевій двокомфорній плиті сушитися разом із сирими дровами, а сама пішла на збори, що проходили в школі через дорогу. Електрики в селі тоді ще не було. Світили гасовими лампами – каганцями. Ото ж я погасив каганець і ліг спати на ліжку, що стояло під грубкою. Заснув. Як розповідала мати, вона місця собі не знаходила, не чула, що там розказували на тих звітних колгоспних зборах, побігла додому. Відчиняє двері, аж все в диму, чаді і валянок в темноті жевріє. Розбудила мене, виволокла в сіни і я відійшов. Не встиг ще добре вчадіти. Мені повезло. Нам обом повезло.
 

Додав: Pylyp (31.10.2016) | Автор: © pylyp
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Проза, Кухровський Петро

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2077 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): життя, пригоди

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 Pylyp • 20:28, 31.10.2016 [Лінк на твір]
Боже, які ми були бідні та нещасні!
avatar
0
2 Asedo1949 • 23:02, 31.10.2016 [Лінк на твір]
І слава Богу і ангелу охоронцю, що все добре закінчилося! Щодо убогості, то все пізнається у порівнянні. Порівнюючи ті часи і нині, то диву даєшся, як вижили, але й сьогодні - ми не багатші, теж ледь кінці з кінцями зводимо. Гарно! 55555
avatar
0
3 leskiv • 08:54, 01.11.2016 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
4 allagrabinska • 09:27, 01.11.2016 [Лінк на твір]
Розтривожило пам'ять. ніби зазернула у дитинство.... Дуже гарно написано,але шкода, що маленький шрифт!!!! hands !!!
avatar
0
5 Pylyp • 14:13, 01.11.2016 [Лінк на твір]
Дякую, друзі за щирість.
avatar
0
6 spydut • 20:24, 02.11.2016 [Лінк на твір]
Життя важке було в батьків , а у дідів ... може й в Сибірі ... up


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz