Так, так,п.Василю, маєте рацію! На Сході війна, гинуть люди, а ми танцюємо і співаємо... Правду писав Шевченко. "Неначе люди подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть..." А це хіба не про нас сьогоднішніх. "Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. І на апостольськім престолі Чернець годований сидить."
Аж моторошно робиться, як уявити собі цю картинку... Я теж було колись потрапила між трамваї, що рухаються, то аж мороз по шкірі, як згадаю. Слава Богу, що одна із водіїв зупинила свій вагон, а заду мене прогуркотів вихор, що ледь не потягнув із собою. Люди в трамваї щось кричали, розмахували руками, як і водій цього ж трамваю, але я нічого не чула, бо, ніби упала з неба і ноги не слухалися...
Гарний переклад, але кривити душею не буду, мені більше подобається оригінал. Взяти, хоч би слово " однажды" Однажды- одного дня, одного разу - і для мене звучить, як незабаром, або дуже скоро, тобто обнадійливо і м'ягко. У варіантах перекладу є і слово колись, але в російській мові воно означає - когда, а це якось безнадійно далеко. Кожна мова має свою мелодійність. Наприклад: Був тут та й нема, десь поїхав до млина. А російською: Был и нету, уехал на мельницу. Пояснила, як уміла. Вибачте.
Дякую,друзі, всім хто коментував і тим хто тільки прочитав, і долучився до цієї акції, бо це маленька толіка того, що ми можемо зробити. Слово і думка, а особливо колективна - найбільша зброя. Нам всім треба міцно вірити, що всі наші просьби і бажання, обов'язково збудуться.
Лякають нас перестороги Лихих людей і часовій, Що заступають нам дороги, Немов у хащі лісовій, Але не треба нам боятись Цих трубачів і,навіть війн, Іти вперед, а не вагатись, Бо там на нас чекає Він - Один Єдиний Бог на світі, Що вибрав український Край І дав накази заповітні, Облаштувать народу рай...
Дуже Вам вдячна,п.Сергію, за поглиблення моїх знань. Спочатку мене розсмішило "у формі рондель". Я - Західнячка, де на сковороду кажуть рондель, тому зметикувала - значить по колу, що в дійсності так і є, але ж я того не знала. Стала шукати, читати і була дуже здивована, що така форма написання вірша є і давно її застосовують різні поети. Я пишу серцем, а точніше під диктування, ніби мені ці вірші звідкись приходять, а я їх тільки записую. Мені треба надумати тему, пожити з нею кілька днів і одного прекрасного дня чи вечора, чи навіть ночі приходять слова, фрази, строфи. Мені залишається все це упорядкувати, дещо відредагувати, і вірш готовий. Я не маю ніякої спеціальної освіти( я - фармацевт), маю проблему з пунктуацією, але попри все пишу, бо вважаю, якщо мені Хтось допомагає - значить Комусь це треба. Все, що я знаю, на сьогоднішній день, по краплиночках збирала тут на цьому сайті, завдяки ось таких, як Ви, добрих, вмілих і справних людей, то ж дякую Вам за рондель.
Гарні Ваші роздуми, п.Василю! Я теж вважаю, що державою мають правити не чужинці. У нас достатньо своїх молодих, кваліфікованих людей, які можуть поставити країну на правильний шлях, але старі керманичі їм не довіряють, все їм мало, як бачимо з декларацій.
1
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('