А хіба в українській комедії щось інакше, до того ж 95-квартал любить говорити: - Сміємось - значить не здаємось...кому???- дозвольте запитати - сміх полегшує життя, хіба тим, що на сцені, решти полегшує гаманця, але відвести душу сміхом інколи теж треба.
А, що в нас вибір є, юначе? Чи пожаліє хтось, неначе... Що заробив, то те й отримав. Чи, стрівши блазня, Бог нагримав І відпустив на грішну землю? Чогось такого я не внемлю... Коли настиг тебе твій рок, то хоч - не - хоч, плати оброк.
Нам дійсно не треба сліпо довіряти кожному подорожньому, хоч ми нація дуже милосердних людей, що поділиться останньою сорочкою, але це на руку якраз тим, що бажають відібрати цю сорочку. Цікаві історичні події.
Що таке політика - це «мистецтво управління» державою і суспільством. Я далеко не політик і бути ним не хочу, але логічно мислити від мене ніхто не забирав, і дивлячись на останні події можна визначитись де чорне, а де біле. Ніяка політика не може змінити погляд на віру, просто віруючий повинен розібратися кому він служить, адже в біблії написано "Пізнаєте їх по ділам їхнім", а московський патріархат звітується Москві, і якби він не хотів, йому ніколи не стати українським, вибачте, але тут ви чогось не розумієте. Взагалі-то церковні атрибути - справа рук людини, бо для Бога "Де зберуться двоє - троє однодумців, там Я між вами" от Вам і церква. Московський патріархат хоче мати, як найбільше вірян, щоб насадити їм своє бачення. Наприклад: святкується хрещення Київської Русі(матері православ'я на наших землях.Москви і в зародку ще не було), але ж московіти пропагують хрещення Святої Русі(нинішньої з її престолом), ніби й невелика різниця у назві, але велика пропасть у суті, і мені дуже шкода, що наші люди такі довірливі, і так легко дають себе зраджувати.Мені з Вами нема що ділити, бо Бог в нас один, а як і де молитися - справа кожного.Дякую за коментар!
Цікавий факт, п.Ганно. Ініціатором тієї ходи був той же пан, котрий наслав на Україну таке велике горе, котрий вагонами шле на схід зброю, котрий мурдує і вбиває наших молодих хлопців, загарбник земель наших,(чи Ви так не думаєте?) тож які молитви линули до Бога із вуст тих вірян, які підпорядковані цьому пану?...Правду кажуть, що нечистий має багато масок, бо там він убиває, а в церквах молиться за мир і показує який він милосердний. Ану подивіться на закінчення свого вірша. "ЖАДАЄМ ТІЛЬКИ СПОКОЮ І МИРУ, ЩОБ ЇХНЬОЇ, НЕ БУЛО В НАС НОГИ." А чиї ноги топчуть наш Схід?...
Знаєте, я й не проти Вашої поради, і ловлю себе на думці, що й сама так думаю, але життя бере своє... Важко уявити собі всю країну на колінах і одну велику депресію, а радість лікує душі і дає силу до боротьби.
Тут уже з перебільшенням, але здоровий глузд таке є, бо вже так людство завалило планету брудом, що дальше нікуди.Ріжуть очі російські закінчення; ярам,мертвим берегам. Збивається ритм, отже проблема з розміром.
Кохання - одвічна тема. Вірш, ніби й не поганий, але подивіться, у другому катрені збивається ритм, а значить розмір нарушений. У Вас уже чимало віршів невже Ви не відчуваєте, що щось не так при читанні. "Я Не брехАла. Ти став длЯ менЕ світОм." Ось як виглядають наголоси, адже вірш писаний ямбом, де перший склад ненаголошений, а другий наголошений, а так бачу я: Я Не брехАла. ТИ менІ став свІтом. Ну і потім, що це за вислови "тобой; іншой" де ви таке бачили в українській мові, хіба-що якісь діалекти, але ж ми на літературному сайті... "З тобой навчилась знову відчувати І не помітно зовсім іншой стати." Літературною мовою звучить так: З тобою я навчилась відчувати І непомітно іншою ставати. Вибачте, критика - не сварка, а бажання допомогти.
Ніяк не хоче Росія відпускати такий ласий кусок "пирога", як не в лоб- то по лобі, а все ж старається вставити свої 5 копійок. Я далеко не політик, але все це і мені здається підозрілим. Київська Русь і свята Русь (в сьогоднішньому розумінні) - різні речі, які Москва хоче об'єднати, ніби благими намірами, несучи камінь за пазухою. Нема вже ніякої віри тим московським посіпакам.
Погоджуюся і дуже страждаю, що так рідко лунають наші українські пісні, наприклад, на "Голос країни", що нема в нас хорової української пісні, яка мене, в дитинстві, зачіпала до глибини душі, яка і сьогодні ціниться поза границях в діаспорах, а дома бідній нема притулку, і, як видно, не скоро й буде.Дякую!
В Галичині є теж свої недоліки з українською, і це теж пояснюється окупацією цих земель Австро-Угорщиною чи Польщею, тому і прижилися деякі видозміни в мові, але вони відходять зі старшим поколінням.Я пішла в школу в кінці 50-х і добре пам'ятаю, що у нас були зошити і школа українська,і по радіо чути було українські народні пісні, але вже десь через років 5 у нас пішли тетраді, і слово зошит зникло з обігу.Пам'ятаю, як обурювався батько з приводу якоїсь справки, яку треба було заповнювати українською і російською, але то були початки, бо потім всі справки були на російській. Хоч і пізно прийшов маскаль на західні землі, але свою чорну справу зробив і тому зараз вся Україна обрусіла, і доки це буде невідомо, бо нічого не робиться в цьому плані нашим правлінням.На українське нема грошей, а російське цвіте і пахне у школах, театрах, кіно, друкарнях - рівно, як і на вулиці. Щиро дякую за коментар!
Воно й справді щось не так, а я була впевнена, що наголос на останньому складі, бо приходилось чути наприклад: Зазнає недоброї слави чи збірна зазнає поразки(все в теперішньому часі).Передивилася словник і знайшла з потрібним наголосом - дістає, але мені ну ніяк не подобається, тому краще поставлю авторський.Ось так і вчимося. Дуже дякую!