Стара казка на новий лад. Цікава Ваша філософія у цьому катрені "За невірність мужу й Богу Єви мають тяжкий путь. Філософський камінь того, Хто здурив, вони несуть." Моя філософія така: - Кожен відповідає за свої гріхи сам.
Запахло весною. Слідкуйте за наголосом - принеслА. У третьому катрені теж наголоси і збивається ритм, а якщо так: І відрадно так птах десь щебече, Та й чимало у птаства пісень... Огортає нам сонечко плечі, Це - найперший весни прийшов день...
Мені дуже сподобалися слова цього гімну, такі стверджуючі, іскристі і світлі, яких і заслуговує наш народ. Якби була моя воля, то я не проти, щоб він був державний.
За більше, як 70 років, перемішалось все люди, долі, історія. Ось недавно розмовляла з таким же манкуртом, тільки російським. Він із Сибіру, але після армії(служив в Одесі) женився на українці, і після довгих метарств(возив її на батьківщину) вирішив жити в Україні, а так як тут, майже, всі розмовляють російською, то він, ніби серед своїх і тікати звідси не збирається, як не зазивають його родичі. Скільки таких змішаних пар є у нас і в Росії - перерахувати не можна, то хіба можна вважати це зрадою? Неважливо де людина живе, важливо, що і як вона думає.
Вибачте, п. Володимире, але поки в народі будуть такі думки, як Ваші, доти ми будемо блудити, як Мойсей по пустелі. Та хто ми такі, щоб ставити запитання до Бога? Все, що ми зараз переживаємо - для нашого блага. Нам від Бога треба вчитися терпеливості і любові, і дякувати за кожну мить, бо без Бога - ні до порога.
Дуже гарно! Сподобалось! Ось тут збій ритму: "І повно зради, пір'їв з крил ", а якщо так: І повно зрад і пір'я із круків - якраз рима для років.(пір'я -тільки однина)
Болісний, тривожний вірш. Пробиває на сльозу. Збігу однакових приголосних не буде, якщо написати інше слово. "Кого чекаєш з західних сторін?" Кого чекаєш із невіданих сторін? ПатлАтий - цигаркИ - не рима, краще написати в однині. -гасять спалену цигарку "Тебе женуть з словами, - наче досить, Сидіти по зупинках - це за честь," а якщо так - Тебе женуть словами, - грязний песик... Сидіти по зупинках - наче честь, "теплу твою - теплу, довгу. Думаю, що розумієте -тЕплу твоЮ шЕрсть. Прошу не ображатися. Не помиляється той, хто нічого не робить, а у Вас чудова поезія, жива і цікава. Наснаги!