Це дуже об'ємне філософське питання. Люди всі різні; хто й не відчує чужого болю, хтось не зрозуміє, хтось навіть образить, але в більшості своїй люди добрі, позитивні, чуйні. Якщо люди вже такі монстри, як Ви малюєте, то як вони вживаються і виживають при всіх нестатках, кривдах і війнах вже мільйони літ. "грішен"- грішний.
Здається мені, що між героями Вашого твору, не все одно, якщо ятрять душу такі спогади. Мені вірш сподобався і я ставлю :5, але заохочувальне, бо над віршем треба ще попрацювати. Наприклад: " Розбився об наші серця." тут збивається ритм, бо наголос у слові нАші падає на перший склад, а треба щоб падав на другий, то ж підійде чужІ. Зрозумійте правильно, я зараз не про душу, а про ритм. Або ж "Піднялась на небі гроза." та сама причина, а так - Десь в небі взялася гроза; "Під димом їдких сигарет. - В їдкому димі сигарет; "Під гірку проповідь мою. - Під згірклу проповідь мою. Звертайте увагу на наголоси.
Війна й сьогодні розкидає людські вже немічні тіла, і не одна вдова ридає, як та лебідка без крила. Вся наша земля всіяна людськими кістками. Хай буде земля їм пухом, а пам'ять ВІЧНОЮ!!!
Зупинилось гучне життя На розпуті весни і літа, Тільки соком тече в бруньках, А де ж люди живі, де діти? Достойний конкурсний вірш. Гарно висвітлена тема. Поясніть, будь ласка, "тридцятий анос", що це значить, чи вкралася якась помилка?...
Лежали квіти на могилі Сумні, понурі в тишині. Страждати квіти не уміли Й лихе спинити на землі. Дякую Вам,п.Іване, бо Ви прочитали мої думки. Я великий противник зривати живі квіти, а тим більше класти їх на могилу. Не люблю я квітів у вазах, бо вважаю, що їм боляче і вони мучаться. Найбільше щастя для мене бачити квіти і любуватися ними на грядках.
Дуже цікаво. Зачепило. Не розумію тільки чому Ви виставляєте прозу в категорії вірші, хоч тема Вашої прози дуже підходить до конкурсної, шкода тільки, що не віршована.
Я дуже Вам співчуваю, бо й сама недавно похоронила сина. Хай земля їм буде пухом, а пам'ять - вічною! Щодо вірша, то над ним треба ще попрацювати, щоб не збивався ритм.
Гарні Ваші вірші,п.Оксано, бо пишуться душею і серцем, і це дуже радує, але, скажіть мені будь ласка, чому я не бачу Ваших коментарів під іншими віршами, адже кожен, як і Ви, хоче почути відгук про свою роботу. Не соромтеся, підключайтесь.
Гарно! Сподобалось, тільки ось тут трохи збивається ритм - "Й в дверях іще жувати "канапе". Наголос - у двЕрях. Можливо так - І в дверях ще жувати канапе, або ж - Розжовуючи в дверях канапе.