Життєва казка і мораль її правдива. Просто диву даєшся, роздумуючи, як може влада так безлабурно відноситися до свого народу, адже народ - це країна, а не буде народу, то навіщо влада...
Я Вам завидую, білою завистю, ,п.Світлано, що у вас є клуб і друзі однодумці, бо живе слово, підтримка, порада для всіх нас має велике значення. Гарно!
Я не знаю, як оцінити цей вірш, тільки дивуюся, які ми люди непостійні. Ще не далеко відійшов 16-тий рік... Пам'ятається, як ми всі переживали за Надію, яка томилася в російській тюрмі і Ви, п.Борисе, в тому числі, і ось варто було людині оступитися(ще не доказана вина, хоч її знайдуть і докажуть, навіть, якщо її там і не було, бо в центрі влада), як ми вже готові обізвати, облити брудом, начепити ярлика і викинути на смітник історії. Мені, як матері, її шкода, і я чомусь не впевнена, що вона мала намір зрадити Україну.