РОЗДУМ
Життя моє дивне, неначе наснилось,
Чого ти так швидко під гору скотилось?
А думи і мрії над полем зависли.
Чого ж мені серця до болю не стисли?
Щоб жив і не п’явся, усього боявся,
Щоб горбився-гнувся, а думать не брався,
Щоб плани партійні звитяжив удвічі,
Щоб правди ніколи не мовив у вічі,
Щоб цвів, як похвалить начальство пихате,
Радів, що не вигнали з власної хати,
Радів, що не слухав пісні наші вільні,
В’язниці не знав і не вмер в божевільні…
Нічого не бачив, нічого не вдіяв.
А думи і мрії вже вітер розвіяв.
Додав: ullad1 (13.06.2016)
| Автор: © Владислав Красса
Розміщено на сторінці : Українцям
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 991 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): роздум
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА