Вірші у кожного свої. Хто як уміє, так і піє, Про владу, щастя, про бої... В них серце болем ціпеніє. Безглуздя - кажеш-може, й так, Але на все свої причини, Не кожен думкою мастак Розмалювать життя личини...
"Коли душа ляга в слова" Усе навколо ожива... Цвіте яскраво дикий луг, Виблискує зорею плуг, І хвилю котить темний ліс, І рідне все тобі до сліз, І ходить кругом голова... З тобою творяться дива...
Чогось не розумію я, або Ви. Перечитайте ще раз моє запитання. Щодо Задорнова, якого дуже любила слухати, а з деяких пір перестала і навіть відчула зневагу, чи не допускає він, а разом і Ви, що жінка може бути водночас і розумною, і красивою.
Мені здається, що вся ця хандра - зимова наруга, та скоро весняна зелень пробудить у Вас жагу до життя. Всі свої недоліки, за які Ви так себе критикуєте, можна швидко виправити і забути, як недобрий сон, а щодо, технічної сторони вірша, то я погоджуюся із п. Украном, ось Вам і початок зацікавленості, і відразу зміняться інформації, і ситуації. Наснаги Вам і терпіння!
О, скільки тих заробітчан скитається у світі... Іх щастя не чекає там.., іх діти не зігріті. Вони нуртують день і ніч, мов відщепенці долі, Йдучи добробуту навстріч, та серце у неволі.
Дуже гарно, але чому Ви думаєте, " що ми лиш душами скупі", та ми скупі геть усім і гривною, і хлібом, і добротою, і радістю, та й життя не кожен віддасть, хіба ті, що в АТО. Така наша ментальність. Ми навіть приказку придумали собі на виправдання - хто скуп - той не глуп. Наснаги!
Як на мене, то тут шквал критики і до того ж не дуже пристойно. Із висоти своїх літ знаю, що критикувати завжди легше ніж конкретно і важко щось робити. Я не в захваті від нашої влади і теж її частенько поскубую, але усвідомлюю, що я не профі ні в політиці, ні в армії, ні в економіці і тому сказати, що все геть погано, як на мене, не маю права. Щодо Павла Глазового, то скажу таке: - Він би висвітлював більше позитиву, бо його вірші додають людям настрою, допомагають побачити в житті більше світлого, а горя в його житті було не менше.
Гарно, легко, світло, але я не дуже розумію вільних віршів, ніби зараз модна течія, та чим такий вірш відрізняється від гарної прози, для мене - загадка. Мені більше до вподоби поетичне слово, яке у Вас теж добре виходить.
Дуже гарно! Щиро, правдиво, як воно у житті і є. Кінцівка трошки підвела, вірніше наголос, хоч він тут двоякий, але, як на мене, так звучить краще. Але зернами світ засіємо, Як надіями жити вміємо.