Весна всміхається у квітах,
У бруньці ранньої лози,
І бджоли на своїх орбітах
Ладнають відра і вози,
Щоб не згубити ні секунди,
Зібрати вчасно Божий дар,
Блискучі сльози, мов корунди,
Піднести людям на вівтар.
Весна співає із птахами
По свіжоскопаній ріллі,
І козиряє світло – днями,
Що вже порою чималі.
Кущі рахує і дерева,
Чи зиму все пережило,
Бо та цариця кришталева
Зсушити може й джерело.
І все всміхається до вітру,
Який ревниво крутить круг,
Немов ладнає їй палітру
Для фарб, що заквітчають луг.
Весна - княгиня сипне квітом, дощиком теплим вмиє світ. Чекають її наші діти і то від найдавнійших літ... Правдива ВЕСНА у Вашому вірші. Дякую. "5"! З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
