Пн, 23.12.2024, 11:54
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3397]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [320]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібна зміна часу на годину вперед/назад?
Всего ответов: 438

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Історичні вірші
 

БІЛІ НЕПОХОВАНІ КІСТКИ

СОЛДАТСЬКІ НЕПОХОВАНІ КІСТКИ


Водою пагорб навесні підмило,
Посунувши до урвища піски,
І оку подорожнього відкрило
Солдатські непоховані кістки.


Лежать окремо тулуб і кінцівки,
Тут білий череп, там медаль блищить –
В колюжі сонця золотого зливки
І неба неосяжного блакить.


Сліди іржі на світлому металі,
В них доля нагород солдатських всіх -
По світу розпорошені медалі –
Музеї в купи не збирають їх.


Здобутки смерті і життя поразки,
Розчинені у віковій імлі –
Із амуніції лишилась тільки каска,
А інше все істліло у землі.


Та як же так? Всю визволив Європу,
Не кинув Ленінград і Сталінград -
Хіба лише підмитого окопу
І вартий був загиблий тут солдат?


…Постояв, позітхав… і рушив далі,
Минаючи то глини, то піски –
Копни – і з них посиплються медалі
І білі непоховані кістки.


9-10.05.2013

Додав: вершник (09.05.2016) | Автор: © Юрій Іванов
 
Розміщено на сторінці: Історичні вірші

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1810 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 Asedo1949 • 13:35, 09.05.2016 [Лінк на твір]
Війна й сьогодні розкидає
людські вже немічні тіла,
і не одна вдова ридає,
як та лебідка без крила.
Вся наша земля всіяна людськими кістками. Хай буде земля їм пухом, а пам'ять ВІЧНОЮ!!! 55555
avatar
0
2 iakhnevich • 13:55, 06.07.2016 [Лінк на твір]
55555 Дужеболючий вірш. Таке трапляється часто, а звідси – урок життя земного. І слава, і
багатство, посади, чини і нагороди, і почесті земні – усе минуще, пролітає, мов
блискавиця – у вічність не йде воно: покривається забуттям, іржею, а білі кості
чекають воскресіння. Лиш Господь знає: першого на радість і вічність, чи
другого на біль.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz