Гарно! "З валізою в чотири тонни" нагадали мені мої поїздки саме з такими валізами, але мене ніколи ніхто не чекав, тому приходилось тягнути цей тягар на собі.
Коротко, влучно і гарно! Бачите, це ми з Вами так думаємо, бо і мій вірш на цю тему, що перше березня - весна, а зимі байдуже. У неї свої заморочки, бо на землі глобальні зміни.
Пекучі сльози, згарище хат і понівечені долі українців. Все це прийшлося перенести поколінню людей з надією на краще, але історія чомусь ходить по колу і над нами знову нависла загроза. Не вміємо ми вчитися на помилках, тому знову і знову наступаємо на одні і ті ж граблі.