Іду туди, де сонця ярий край
Народжується маками із ниви.
Грімкий табун уранішньої зливи,
Порозпускавши веселкові гриви,
Розпліскує копитом водограй.
Де мед терпкий південної мари,
По вінця душу заливає трунком.
Маслини тінь маячить порятунком,
Гаптуючи дорогу візерунком.
Співанку жайвір сипле із гори…
Де милує потемок втому пліч,
Вуаллю прохолодного серпанку.
В альтанці до самісінького ранку,
Жасминово-кавову філіжанку,
Під щебет солов’я смакує ніч.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар. Знаєте, світ був таким, є і, мабуть, залишиться. Просто нам випала доля це зрозуміти і навчитися жити з цим. Історія, на жаль чи на щастя, циклічна, і в цій історії доля нашої країн