Розгулялась наша киця І не може зупиниться. Вікна, квіти, покривала, Вже усе позачіпляла. Погляд кинула на стелю. Обдивилася оселю, Де, немов якась жирафа Бовваніє світла шафа. Киця хвостиком змахнула І по килиму майнула. Килим їй, що гілка птаху, І веде прямцем на шафу, Де лежать цікаві речі. (Їх не мало там, до речі). Нагулявшись скаже: - Мав! Хто б мене звідсіль забрав, Бо стрибати я боюся, Ще впаду, та розіб’юся…
Дуже змістово про кицю. Колись, як був дитиною подібну кицю і я мав. В ліжку лягла за спиною три рази "мру" три рази "мав"... Дякую за вірш. З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Здається, я знаю, який вірш буде наступним моя доня вчити. Після Вашого "появився котик рано" вона в садочку заявила, що буде кицею, а їй на те - сніжинкою. Вона підсумувала: "добре, буду білою кицею". Тож у нас під ялинкою була киця з Вашим віршем)))) А в бабусі в гостях була все як Ви описуєте в цьому вірші: ганяли і доня, і киця...
Дуже добре, що Ваша доня так любить звірят. У неї, напевно дуже велике і добре серденько. Приємно, що мої віршики їй до вподоби.Щастя Вам і Вашій родині! Дякую за коментар! Скоро виставлю ще один вірш про кота-розбишаку.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Дуже забавна киця
І мені сподобався віршик. Дякую!
