І правду кажуть, що в суперечках народжується істина. Я була певна, що в "Словниках України" правильно і все, що Вам написала було звідти.Не маю такого сильного тилу, як Ви, то щоб вияснити картину порилася в інтернеті і в українських правописах знайшла от що. "Примітка 3. Постфікс після суфіксів інфінітива й майбутнього часу може змінюватися на узя́тись, узя́всь, узяла́сь, узяло́сь, узяли́сь. У формі однини чол. роду минулого часу це буває тільки після приголосного (але: стері́гся, обпі́кся тощо)"[color=#ff0000] Виходить, що це якраз те особливе слово, яке, як виняток, має такий наголос. Прошу вибачення, що морочила Вам голову, але,як кажуть: нема лиха без добра.
Я вибачаюсь, але тут , як у кіношних персонажів "Казнить нельзя, помиловать" чи навпаки. Одна кома збила мене з пантелику, а ще кажуть, що коми не потрібні. Тут кома після майбуття не потрібна, а перед щоб.
Я розділяю Ваші патріотичні думки, але давайте, розберем написане "Зберегти нашу Неньку улюблену щоб майбуття, Без війни та заможним було, щоби наші нащадки"
Тут Ваша граматика, як будова мови, кудись подівалась. Найкоротший шлях.
Зберегти нашу Неньку улюблену для майбуття, Без війни, та заможні були, щоби наші нащадки
Пані Ірино, така категорія вірша до якої належать вірші- усмішки, жарти, можуть не дотримуватись загальних правил, якщо звичайно це не псує слухове сприйняття.
Вірш позитивний, настройовий і читається легко, за винятком слова " взялася" -дієслово доконаного виду. ВзЯтися - інфінітив. Минулий час жін. р. - взЯлася, взЯлась.
І правильно зробите, п.Світлано, бо без мрії не обходиться в людини ні один вік . Вже навіть у похилому віці люди мріють про саме найпростіше - прожити завтрашній день. Те - одруківка.
Пані Наталю, Ви так багато написали віршів для пісень, і у Вас уже мимоволі виходять вірші пісенні. Цей вірш - не виняток. В ньому уже є своя мелодійність. Зверніть увагу на: "берез"- беріз; "узялАся" - узЯлася - перевірте наголос.