Телевізор - член родини. Якось не було світла, щось зо три дні, то здавалося, що дні, а особливо вечори - безкінечні. До таких радикальних перемін(без телека) треба звикнути, а дід, бач, ще й знущається...
Так, п.Лесю, падаємо у безодню, що немає дна. Від того вже тисячі впали в небо, а ще скільки туди впаде?... аж поки не знайдуться сміливці що, підставляючи свої дужі руки і уми, зупинять те прокляте падіння...
Тяжкі рядки, як і ті страшні роки голодомору. Скільки безневинних людей полягло, а поміж ними і діти, які мали вирости, змужніти і поповнити ряди правдолюбів, патріотів України. Україна була більмом царській, радянській і зосталася теперішній Росії. Царство небесне всім погибшим! Вічна їм пам'ять!
Я не політик і обвинувачувати не маю права, та й не хочу, але про те, що життя наше, за час його президентства, не змінилося на краще і на йоту - це факт.
Я Вас добре розумію, бо було щось подібне, але змовчала і Вас прошу не придавати уваги таким речам, бо це марна трата часу. " Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожний все рівно зрозуміє так, як йому вигідно." ( крилаті вирази)
Вірш позитивний, світлий і емоційно-духовний. Не бачу нічого поганого в римі - схоплЮ, напишУ - це не авторські наголоси, а дієслівна рима. А ось цей рядок - "Завмерла пісня про зиму і літо" пропоную написати так: -Завмерла пісня вже про зиму й літо - так виправиться ритм, бо тут не вистачає одного складу, і наголоси стануть на місця.
Ну, що сказать вам, пані брате! Колись і наше було здатне На всі оказії життя... Такий закон, таке буття. Та ті, що нині так трактують, Нехай так дуже не флертують Із їхнім нинішнім життям, Бо скоро й їх зметуть з сміттям, І на обочину відкинуть, І доживати там покинуть Таким же чином, як і нас, Бо теж закінчиться їх час...
Я погоджуюся з Вашими думками і переживаннями, але скажу Вам словами віршика, якого вчила ще в школі. Почекайте, діти, дайте тільки строк , буде вам сопілка, буде і свисток... Для того, щоб щось розбити чи поламати, багато часу не треба, а от склеїти чи відремонтувати ой, як довго і непросто... Натхнення!
Дуже Вам дякую, п. Іване, за таку аргументовану і доступну інформацію. У мене, як і у Вас стоїть ще роторний лічильник, але й по ньому ми можемо платити тільки за те, що бере газова плита, бо обігріваємо будинок дровами і вугіллям. Вийшло так; тягнулися, заощаджували, щоб провести газ, надіялися на краще, а тепер із тих копійок знову тягнемось, щоб купити дрова і вугілля. Україна зараз стоїть на роздоріжжі, або вона переборе всю нечисть і піде далі, або так і залишиться коло розбитого корита. Ті українці, яким до 50, вони ще можуть і повинні гуртуватися, боротися, добиватися, а що можемо ми пенсіонери, яким під 70 і більше, хіба що словом, але того замало, тут треба діяти і радикально.
Мені дуже сподобалася, можна сказати, притча, але я побачила маленьку розбіжність. Ось дивіться: Якщо в закінченні - "Допоки правда ще говорить, Цей світ стоятиме віки." То, значить правда повинна не замовкати на протязі всього вірша, а у Вас вона - "Вона від горя заніміла, Від кривди, зради і образ." Може, краще буде, як вона не заніміє, не дивлячись на всі кривди і образи, бо і сьогодні вона гонена, але все ж не мовчить, а знаходить своїх правдолюбів. З повагою. Натхнення!
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('