Пн, 04.11.2024, 20:21
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3382]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Падіння

Падіння

 
І знову прірва. Знову це важке і водночас таке невагоме падіння у глибоку невість. Пронизливий свист у вухах, неможливість вдихнути розріджене повітря. А ще каменепад – то падають на плечі гранітні брили, що вислизнули з-під ніг. Ще тоді, коли був угорі, над прірвою, балансуючи останніми позитивними думками. Чомусь отак завжди – каміння, що було під твоїми ногами, падає униз повільніше, аніж ти, а, падаючи, боляче гамселить по спині. Ліпше стояти не на граніті, а на чомусь невагомішому, тоді менше буде боліти. Хоча, хто зна, чи менше…
Кажуть спостерігати за чиїмось падінням нецікаво. Цікаво робити ставки на змогу піднятися з дна. Я не вірю в це. Падіння вимагає так само багато зусиль, найбільше з яких, напевне, відмовитися хотіти. Безглуздя? Звісно! Але… Ти спочатку відмовляєшся хотіти вставати зранку, іти на роботу, потім відмовляєшся від спілкування, від телефону, інтернету, потім перестаєш хотіти готувати, перестаєш хотіти комфорту, потім… А потім вже не треба відмовлятися, перестає хотітися саме. А там уже й урвище за півкроку. Все так просто! Так до банальності просто!
***
Падаю. Волосся куйовдить чужий вітер, чуже сонце вибілює очі, чужий дощ протинає наскрізь єство. Все чомусь таке чуже у цьому твоєму, і тільки твоєму, особистому падінні. Краще були б чужі руки там унизу, куди падаєш…
Цікаво, а чи можна падати вгору? Чи було б те, уверхпадіння, таке саме по своїй суті, як і політ у невість чорної прірви? Агов?! А може спинитися? Може спробувати падати уверх? Адже там – янголи! І отже не руки, а крила. Їм легше, будучи чужими, ставати твоїми.
Та чи не пізно ще, чи не пізно? Підкажіть! Агов, тут є хто?!
***
…А ви, ви падали колись у провалля невідомості, не знаючи чи повернетесь назад? Хоча, чи можливо знати напевне, що повернешся, якщо кудись вирушаєш? То що вже говорити про падіння…
У вухах свист, вже й не у вухах, а у мозку. Повітря не вдихається, але є шкіра, вона вбирає кожен атом кисню. Рук унизу не бачу… Туман. Ще падаю.
І все ж… може таки повернуся. А потім… потім спробую впасти у небо.
Робіть ставки, панове!

Січень 2015 р.

Додав: LesyaGenyk (29.11.2015) | Автор: © Леся Геник
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Проза, Геник Леся

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1503 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
0
1 Asedo1949 • 16:21, 29.11.2015 [Лінк на твір]
Так, п.Лесю, падаємо у безодню, що немає дна. Від того вже тисячі впали в небо, а ще скільки туди впаде?... аж поки не знайдуться сміливці що, підставляючи свої дужі руки і уми, зупинять те прокляте падіння... 55555
avatar
0
4 LesyaGenyk • 20:41, 13.12.2015 [Лінк на твір]
Чомусь затягнулося те падіння. І не хочеться нити, нарікати, докоряти... Але день від дня на душу падає тягар розчарування...
Хоча віриш, уперто віриш!
Але ж...
Щиро дякую Вам, п. Катерино!
avatar
0
2 natalka7474 • 17:24, 29.11.2015 [Лінк на твір]
Згідна з панею Катериною, додати нічого, тільки можу побажати терпіння нам усім. Час розсудить і розставить все по місцях. Гарно, Лесенько і дуже змістовно. Дякую! respect 55555
avatar
0
5 LesyaGenyk • 20:42, 13.12.2015 [Лінк на твір]
Дякую, Наталю, за суголосся думок...
Чекаймо злету, мусить же він колись настати!
avatar
0
3 nasvictor • 17:31, 29.11.2015 [Лінк на твір]
ВІЛЬНЕ ПАДІННЯ. СУМНО. ЯК ПОБОРОТИ ЗАКОНИ ФІЗИКИ...
avatar
0
6 LesyaGenyk • 20:43, 13.12.2015 [Лінк на твір]
Не знаю. Тут у допомогу стане хіба диво...
Дякую, п. вікторе!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz