По лікарні гуркотіло
По лікарні гуркотіло
Ліжко з коліщатками,
Зверху простиня біліла,
Шита-вшита латками.
Під простинею бабуся,
Жовта, мов та свічечка,
Просить медсестру: - Катрусю,
Донечко, леліточко,
Відвези мене, дитино,
У реанімацію,
Може, світ цей не покину,
Зроблять операцію.
Відвезуть знов до палати,
Скажуть: «Бабо, поживи»,
Я ще буду ряст топтати…
- Ну й набридли ж нині ви, -
Медсестричка супить брови, -
Ви без грошей, нащо торг,
Я везу, як лікар мовив,
Він же мовив ясно: «В морг».
Додав: miknech (22.11.2015)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1073 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА