Цікавий вірш, але у рядку "Старенька хата край села "- вчувається Шевченко... Якщо Ви ставите "Аби тебе ...", то, мабуть потрібно сказати " Душа знайшла, а якщо знайде, то мабуть краще написати так: Нехай тебе Моя кохана Хоч на тім світі, хоч на мить Душа знайде...
Куди вставати?... кому вставати?... якщо встати ще раз, то в Україні, якщо вона ще буде, залишаться одні жінки і діти... Закон і його виконання - от що треба нам всім.
Дуже гарний вірш і викладена у ньому думка, але вибачте мені, п. Оксано, займенник кожний у місцевому відмінку кожнім, але на кожнім, у кожнім, а якщо Не - то кожному(кому, чому). Щодо слова данО, як Ви його подаєте, то я не знайшла в жодному словнику, є тільки дАно(безособова форма дієслова дати) Отже пропоную деякі зміни початку вірша. А вiрнiсть - то крила, Не кожному дано. Любовi вiтрила Приходять неждано.
Ще не пізно знайти молодицю, Щоб до серця дорогу знайшла, І новеньку спекти паляницю До смаку, щоб обом підійшла. І навколо усе забуянить, І настане предвічна весна. Щастя травами вам задухм'янить... І де дінеться дума сумна...
Відверта розмова, бо чого гріха таїти, кожен хоче для себе найкращого, і думає, що цього заслуговує. "Життя зівяне наче квіти, А вічність там,де божий дім." Браво! Щоб виправити наголос у рядку "Яким не було б тут солодким," треба переставити слова - Яким тут не було б солодким. Путать - пута.
Дуже Вам вдячна,п.Галино, що Ви сприйняли вірш, як дитячий, бо й справді химери всі із дитячих казок, але то так розігралася моя фантазія, коли в недавній подорожі, спостерігала захід сонця. Можна звичайно, у тих химерах, побачити і щось інше, але то вже залежить від того, хто на що і як дивиться.