Тема гарна, а техніка шкутильгає. Сируватий трохи ще вірш. "Серце повниться моє відчаєм." мабуть, краще написати тихим відчаєм. "Називались недавно ще милими З парасальками від образ." мабуть, тут одруківка - парасольками, але тут інший поворот долі. Якщо недавно називались милими, то що сталося зараз, а - Зараз нидієм від образ. Ну і закінчення бачу таким: Поскандалив, дверима грюкнувши, Мертвий протяг, холодна тінь. Ти ревнуєш... Ідеш і не глянувши... Я не та... інша я... зрозумій!...
Моя Вам порада - відпустіть свої птахи на волю. В передостанньому рядку не вистачає складу і це дуже примітно.(відкривати - хмари; словами - птахи) - не є римою.
Прости нам, Господи, гріхи Малі й великі, Що виникають від пихи, Як тінь - безликі. І ми, як діти ті малі, Закривши очі, Повзем кротами по землі Куди хто хоче... Веде дорога ця куди? Ніхто не знає, А ми, лиш збільшуєм кути, Де зло гуляє...
. Все залежить від людини, від його бажання бачити чи не бачити себе часткою Божественного СВІТЛА! "… на основе понимания тонких процессов материи человек откроет двери в Вечность, во Вселенную и поймёт, наконец, Моё Мироустройство и Каноны Миров, по которому все Миры – и на микроуровне , и на макроуровне – идентичны и подобны.ПОКОЙ ВЕЧНОГО ДВИЖЕНИЯ расшифровывается, как ПОСТОЯНСТВО ВЕЧНОЙ ЭВОЛЮЦИИ, в которой не может быть даже намёка на приостановку этого ВЕЧНОГО ПРОЦЕССА!"
Сподобалося! Гарно! Непокоїть тільки слово " підняв" Якби це було - Максим підняв, або Народ підняв, по вулиці йдучи, важкі вітрила- парасолі, а так - не сприймаю...
Може тільки нам насниться Ніжна ягода суниця, Бо рекорди б'є сестриця Перша стигла полуниця. Червоненька, круглолиця Й не велика в них різниця, Кожна з них, як чарівниця - З вітамінами скарбниця.
Мабуть, через наших "добрих"сусідів нам не бачити ще довго перемін, бо яка економіка, яка соціалка, як все йде на воєнні потреби, та й там чорт ногу зламає... Дякую!