ГІРКА ПРАВДА

От, дивлюся навкруги,

З туги серце в`яне,

Б`ють нас наші вороги

Свій ,не в свій гуж, тягне.

Споконвіку у нас так,

Що своє не гоже,

Не такий у нас вожак,

Догодить не може!

Геть з престолу, бач гребе

У свою кишеню,

А народ на працю йде,

В хату несе жменю!

Ех, було колись! Краса!

Все даром давали,

Хай відпадки зі стола,

Все ж - пили , гуляли!

На вершку сидів вожак

З чужої країни,

Ми мовчали, бо ж батрак!

Той лупив по спині!

А тепер ми не раби,

Хочем все відразу,

Що нам до тої війни!

Вожаків проказа!

,,,,,,,,,,,______,,,,,,,,,,,,

Пригадався мені жарт,

Як чорти у пеклі,

Пхали до котлів всіх тих,

Які були вперті.

Біля кожного котла

Стояв чорт, мав вила,

Показалась голова,

Пхав назад щосили!

У віддаленім котлі,

Без чортів, все тихо,

Чорти радісні не злі,

Ніби там й не лихо.

Булькотіла там смола,

А навкруги воля,

Не зринала голова,

Дивна в котлі доля.

Запиталися чортів ,

Які тут злочинці,

Усміхнулися чорти,

Та тут українці.

В глибині там все гуде,

Не треба підмоги,

Тільки хтось нагору йде,

Вниз тягнуть за ноги!

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Гірка правда! Вже роки

Дивна у нас мода,

Все у нас до навпаки,

Зникає нагода!