Мабуть, через наших "добрих"сусідів нам не бачити ще довго перемін, бо яка економіка, яка соціалка, як все йде на воєнні потреби, та й там чорт ногу зламає... Дякую!
Гарно! Сподобалось, тільки зверніть увагу на цей рядочок - "Душа взлітає як комета …" взлітає - попахує русизмом, як комета - зустріч двох однакових приголосних не бажана, може, краще написати так: Летить душа, як та комета, або душа летить, мов та комета. Ось тут, у рядку - "Та хибні стежки вибирав …" збивається ритм, бо класичний наголос стежкИ, то, може, написати не в множині, а в однині - Та хибну стежку вибирав. "Я Люблю все що Бог створив …" тут достатньо переставити слова і все буде добре - Люблю я все... В останніх двох рядках нарушений ритм, але автор має на це право, та все ж я б не була такою упевненою, що всі все донесуть і здолають, хоча й хотілося б... Пропоную свій варіант. Та, як тим щастям проростем, То достеменно ми не знаєм... З повагою.
Цікаві рядки, але для вірша має бути цікавою ще й технічна складова, а тут розмір плаває. Більшість складів (10), тому треба подумати, як відрегулювати решта.
Я прошу вибачення, але такий твір віршем назвати важко, бо це просто заримована Ваша думка, яка є корисною і цікавою, а дієслівна рима ( знаєш, чекаєш, поглядаєш...і т. і.) притаманна учням десь з четвертого класу. Бажаю наснаги! З повагою.
Вірш бере за душу, хочеться, щоб збулися мрії Вашої ЛГ, а краще, хай живе довго і щасливо. Зверніть увагу на слово " чужинА" наголос тут завжди на останньому складі, і в останньому катрені Ви правильно його використали, а якщо треба, як ось Вам у цьому випадку, щоб наголос падав на склад "жи", то треба змінити слово на чужинка, що теж означає - чужина. Перший рядок з цим словом пропоную такий: Все відчувала серцем, як чужинка, У другому катрені римою до слова "лине" "чужина" не підходить, тому пропоную ось такий варіант: Не нарікала на життя єдине З повагою. Бажаю Вам наснаги!
Гарна лірика! Хочеться сказати Вашому ЛГ, що висуває претензії, а, може, просьби, що не повертаються ці миттєвості, словами відомої пісні: Один, лиш раз сади цвітуть...
Плагіат - це філософська тема і можна писати цілі реферати, щодо цієї теми, бо ми живемо в одному просторі, а ефір - штука людьми непередбачувана, і колись вже виникали, на цьому сайті, баталії з цього приводу, де люди доказували скільки раз повторюється те чи інше слово, але, щоб цілі рядки, то ні, тим більше, вірші, мабуть, це вже злодійство.