То, п.Юрію, з Вашого вірша виходить, що дарма легіні з Карпат піднялися на захист Вітчизни, краще б сиділи і дожидали поки ворог дійде до Києва і дальше. Чим більше буде такого плачу - тим гірше буде для всіх нас, бо що просимо - те й отримаємо, хочете плач - нате...
Ці дані вже зайняли свою нішу на теренах історії і мені чомусь не хочеться їх ворушити, бо скільки людей - стільки й думок, та й вони вже вчорашній день, який ми повторити невзмозі, а тільки знати, щоб не зробити помилок уже прожитих, за які ще й гірко заплачено. Ми живемо і творимо свою історію, і наша ціль зробити її чистою і світлою, справедливою і милосердною, одним словом, зближеною із Вселенською.
Не знаю як хто, а я навіть дуже задоволена, як результатами екзит- полів, так і самими виборами, бо ті лідери, що в перших рядах, вже багато зробили для України (цього не запримічають тільки недалекі люди) і їхні старання не пропадуть марно, якщо ми їм поможемо своєю відданістю, вірою і любов'ю.
"Воля немов пташка," - здорово сказано, бо вже скільки поколінь ретельно стараються впіймати ту пташку, а вона раз і випурхнула... і тут я з п.Михайлом цілком згідна.
Скільки теплих слів сказано про перше кохання, а скільки проспівано, що не злічити, але Вам дуже гарно вдалося висловитись про те далеке, часом незабутнє перше кохання.
Скажу Вам відверто, я не поділяю Вашого песимізму, а йду на вибори з надією на радикальні зміни. Я не відкриваю якихось таємниць, і здається, вже всі знають, що наші думки матеріалізуються тому, що просимо - те й одержуємо, бо подібне притягується подібним - такий закон Вселенський. Нам всім треба навчитися правильного спілкування з Всесвітом, бо в ньому є все із надлишком, і все це для нас, а ми, по своїй необізнаності і тупості зводимо все до сокири, і крові чи, як ось Ви, нарікань, плачу і розчарувань.
Все тече, все змінюється - сказав хтось із великих, так і наша історія, а з нею і ми змінюємо свої погляди на життя. Рада бачити Вас знову на сторінках сайту. Натхнення!
Так,п.Наталю, кожна пора - неповторна, але якщо весну завжди люди асоціюють з пробудження, народженням, то осінь із завершенням чогось важливого, до прикладу: Закінчення польових робіт, збору урожаю, підготовкою до зими, проте все це не заважає оптимістам бачити яскраві квіти, сонячні зайчики, різнокольорові листочки, що піднімає настрій і прикрашає наші будні. Дякую за коментар!
Дуже гарний вірш! Видно, що він писався серцем, що переживає за свій народ. Є незначні огріхи які легко виправити. "Чи довго будуть жити під Москвою, - чи довго будем жити під Москвою, бо далі " Чи не пошкодуєш..." то вже в одному відмінку. "І чим ти погасиш кострище пожежі, - тут зайвим є "ти" "У нас є вибір хоч далекий він - У нас є вибір, є ще навіть час... (рима для "нас") "Щоб не прийняти Господа чужого - Божка не треба нам чужого. З тих міркувань, що Господь Бог - для всіх один, а божків - мільйони. Прошу не ображатися, бо всі ці зауваження роблю з добрими намірами.
Гарно, лірично! Знаєте, я так занурююсь у всі соціальні і політичні події, що у Вашому вірші, особливо в катрені- "Невпинно дні ідуть один за одним, захоплюють відтінками подій , " я більше бачу любові до України ніж до просто коханої. Прошу без образ. З повагою.
Вибороти "Нас" ми вибороли, а тепер ще треба втримати це високе звання, щоб не впасти нікому під ноги. Не розумію, якщо весна неодмінно прийде в січні, то чому - жовтень, а не квітень, травень?...
Дуже правдиві регалії нашого часу. Знаєте, що Путін і єже з ним, вважають, що вони нас рятують від догниваючої Європи і що там ми не будемо щасливими. Якось сусідка мені й каже: -Ну, якщо ми вже так хочемо туди, а ти кажеш, що там так погано, то відпусти нас, щоб ми попробували де краще. Так ні... не відпускає, та ще й не дає спокійно жити. От тобі і вся любов!
Цікаві Ваші думки і правильні. З одним не можу погодитися, що " на світі є два хазяїни , один Бог , інший – диявол, чорт." Ні! Категорично ні! На світі - один Бог і , як Ви кажете, хазяїн, а диявол - спокусник. Він спокушає Божих людей і вони то грішать, йдучи за дияволом, то випраляються, повертаючись до Бога. Дуже мені імпонує, що все починається з малого, і тільки із себе, і що в кожній людині є Бог, і це - істина, бо душа і є частинка Бога, і ніяка наука ще не доказала де вона міститься в людині, але те, що вона є - факт. Дякую за розмову!
Гарно,п.Наталю! Дуже щемний вірш, нагадав і мені роки минулого. Дещо, як на мене, треба підправити. "Тримає скарби ці -майбутнього причасть" отже Вам треба, щоб наголос падав на "скАрби", але ж класичний наголос - скарбИ, то можна просто змінити місцями слова і вийде: Скарби тримає ці -майбутнього причасть. А ще мене не надихає закінчення, особливо "Тримай! Мене впусти!" виходить якась погоня, може, краще просто сказати - Ось двері навстіж! Припрошують зайти, чи ще якось..., але це тільки моя думка, слово автора - закон.
Ми станемо подібними до "рашистів", як Ви їх назвали, коли попремо всі закони і правила, до речі, вони є на сайті і Ви напевне ознайомилися перш ніж зареєструватись. Ніхто нікому нічого не забороняє, просто просимо дотримуватись правил, щоб не ототожнювати себе з нашим сусідом, який плює на ввесь світ і його закони. З повагою і масою найкращих побажань.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('