Рояль:
Я все ще пам'ятаю твої дотики,-
Ночами, в темряві, ти все звучиш..
У споминах моїх, неначе дротики,
Співають твої руки, хоч ти уже мовчиш..
Я пам'ятаю як твоє миле обличчя,
Відбивалось на моїх лакованих боках.
І хоч пройшло відтоді вже сторіччя,
Я чую спів на ще закоханих вустах..
Я не забув ані акорду з того часу,
Як загубилося твоє життя у нотах.
Мелодія живе в мені, вона не гасне,-
Під пилом клавіш чується твій дотик..
Мелодія:
У вітрі та дощі прийду до тебе,-
Воскресну з споминів далеких снів.
Я доторкнутись клавіш хочу й треба
Розворошити пил з твоїх боків..
Новим обличчям стану я до тебе,-
Але з теплом тієї,що ще сниться..
Я знаю, тобі іншої уже не треба,-
Заграю по душі, щоб з серцем злиться..
Я нагадаю тобі дні та темні ночі,
Й невтомні руки рідної тобі душі,
Обличчя милої і голос ще дівочий,
Нехай і в клавішах твоїх тріщить..
Рояль:
Я вволю спогадам тоді віддамся,
Злетить із пилом серце в висоту.
Я пам'ятатиму її мелодію, не здамся,
Обличчя милої і голос.Саме ту..
На мить, хтось, знову мені заграє
Тремтливу пісню про любов її..
Та знаю, що лише вона мене кохає,
Що на сторіччя залишила в самоті..
Мелодія:
Пестливо я тебе торкнуся..Здригнуся
Від вже давно забутого її мотиву.
Та не дограю, врешті зупинюся,
Вірна вона тобі. Твоя,навіки.Незрадлива...
Шановна пані Анно, Ви, розумію, хотіли подати непогану задумку розмови Рояля з Мелодією, але Ваше творіння знаходиться в полоні досить значної сируватості, тож це абсолютно псує враження від твору. Поясніть мені, що це значить - "обличчя милої і голос ще дівочий... тріщить". Яка ж то мила, коли її голос не лине над світом, а тріщить. Про тріск обличчя взагалі страшно уявити. А слово "заіграє", навіщо цей русизм, коли строфу можна подати на чистій українській мові - "на мить хтось знов мені її заграє". Працюйте над творами, не подавайте такі щойно спечені і зовсім не шліфовані вироби.
Виріб не щойно спечений)тріщить, взагалі не голос милої, а рояль. а нове обличчя - це людина, що хоче зіграти мелодію на цьому роялі. тільки він памятає руки тієї, що грала на ньому в минулому. читайте уважніше. за русизм, пробачте))не бачу нічого у цьому страшного, описочка)я вірші пишу 1 рік))вчуся, а ви критикуйте. я не ображаюся)вчить нас, молодь не отесану(
От якраз учити, пані Анно, я Вас і не збираюся, бо задатки і талант у Вас є. А що рецензія вийшла така різка, то вже звиняйте, бо тему Ви обрали дуже чудову, але опрацювали дещо слабенько, от мене і розібрав жаль, що багато недопрацювань у вірші. А тема ж, повторюся, чудова, ідея шикарна.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
у Вас 
0
дякую за коментар
